Останні дні Року Віри пакистанські католики вирішили присвятити роздумам про харизму та роль священства.

Після декількох екуменічних ініціатив на тему миру і єдності, католицька громада вирішила приділити особливу увагу питанню підготовки священиків. У Папському інституті філософії імені святого Франциска Ксаверія в Лахорі пройшов семінар «Проблеми священства в сучасному світі». У ньому взяли участь семінаристи з декількох єпархій Пакистану, в тому числі Карачі, Ісламабада і Фейсалабада.

«Кожна людина має потребу в духовному керівництві, щоб пройти свій духовний шлях і наблизитися до Бога», − сказав, звертаючись до семінаристів, священик Надім Джон Шакір, секретар Комісії з соціальних комунікацій Пакистанської єпископської конференції та директор мультимедійного центру «Рабіта Мензіл».

Отець Шакір перерахував основні труднощі, з якими стикається кожен священик у сучасному світі й особливо в пакистанському контексті: фундаменталізм, індивідуалізм, непотизм, сектантський дух у громадах. У цих умовах священнослужитель може пережити важку кризу віри. Щоб уникнути такого ризику, священик повинен засновувати своє життя на трьох стовпах: Святе Письмо, Священне Передання і учительство Церкви. Якщо священик «не перебуває у Христі, а Христос не перебуває в ньому, − підтвердив доповідач, − то він не може нести Христа іншим людям».  Тому священик повинен постійно поповнювати свої знання і вчитися жити в спільноті. Отець Шакір процитував Івана Павла II, нагадавши, що кожен священик, укорінений у Христі, − дар для всієї Церкви за посередництвом Святого Духа.

За матеріалами http://ru.radiovaticana.va