Пам’ятник Шептицькому у Львові. Кому це потрібно?
  • Чтв, 26/03/2015 - 08:59

Від недавнього часу посилилися різного роду протести довкола спорудження пам'ятника Великому Митрополитові. Про те, яка ситуація склалася довкола проекту, розмірковує Богдан Трояновський, директор видавництва «Свічадо».

Спочатку це викликало моє обурення — люди посилено і віддано працюють, а тут хтось, хто доти нічого не робив, раптом намагається стати на перешкоді добрій справі. Дуже спокусливою була думка про п'яту колону або про чиюсь свідому маніпуляцію. Згодом однак помітив, що серед противників проекту є люди, яких також знаю, і які так само віддані Церкві. Це означало, що причина набагато глибша і простими спрощеннями тут не обійтись. Довелося робити те, чого я дуже не хотів – почати вивчати сам проект і слухати думки різних людей, як прихильників так і противників встановлення пам'ятника і реконструкції площі. Я подумав, що якщо проект достойний, він зможе сам себе захистити. Якщо слабкий – потрібно від нього відмовитись. Дискусію слід перенести з площини емоцій і не підтверджених фактів чи міфів на площину аргументів.

Проект пам'ятника з реконструкцією площі

Плюси:

- Інтегральне поєднання самого пам'ятника і собору св. Юра. Митрополит завжди асоціюється з собором і дуже хотілося б, щоб пам'ятник і собор були об'єднані в один ансамбль. Є якась глибока символіка у відображеній постаті Митрополита, який немов запрошує всіх увійти до храму.

- Повернення до попереднього історичного вигляду, коли площа відігрівала важливе значення в житті Львова.

- Реконструйована площа дозволить організувати духовно-культурні заходи перед собором, без перекривання автомобільного руху, як це відбувається зараз.

- Після реконструкції площа стане одним з найгарніших місць європейського рівня у місті Львові і буде приваблювати гостей.

- З'явиться нова транспортно-автомобільна розв'язка, яка подолає великі незручності сьогоднішньої площі св. Юра з дикою парковкою і труднощами для пішоходів.

- Оновлена парково-відпочинкова зона з безпечними переходами, озелененням, сучасним дитячим майданчиком, веледоріжками, питтєвими фонтанчиками. Набагато зручніша від тієї, яка існує сьогодні.

- Очищення скверу, нові зелені насадження в кількості понад 100 дерев висотою 5-7 метрів і понад 1000 кущів.

- Дуже важливий духовно-освітній момент. Усі, хто заходитиме до храму проходитимуть повз пам'ятник.

- Туристичний аспект. Гіди зможуть розповісти про постать Великого Митрополита туристам, які відвідуючи собор, будуть минати пам'ятник.

- Погоджена майже уся проектна документація.

- Проект перспективний, розрахований на наступних 50-100 років.

Мінуси:

- Проект доволі дорогий

- Вирубка біля 20% дерев старого скверу

 

Пам'ятник у сквері без самої реконструкції скверу або пам'ятник в саду

Плюси:

- Дешевизна проекту

- Збереження дерев у сквері

Мінуси

- Розірваність постаті Митрополита і собору св. Юра.

- Важкий перехід від собору до пам'ятника.

- Прихованість пам'ятника і його непомітність.

- Люди, які заходитимуть до собору, рідко будуть відвідувати сам пам'ятник.

- Надалі залишиться незручна транспортна схема, утруднений перехід людей, дика парковка на площі.

- Для проведення якихсь духовно-культурних заходів, потрібно зупиняти транспорт. Крім того сучасна площа замала.

- Туристична непомітність пам'ятника. Більшість туристів взагалі не підходитимуть до скульптури.

- Для погодження нової документації потрібний довгий час і додаткові кошти.

- Стосовно пам'ятника в саду – труднощі проведення різних робіт у зоні, яка знаходиться під охороною ЮНЕСКО. Відомо, що на території саду є поховання, які вимагають детальних досліджень.

Для мене переваги проекту з реконструкцією площі є дуже виразні. Навіть попри високі кошти. Варто додати, що насправді кошти ідуть не на пам'ятник, який фінансує Львівська Архиєпархія, а на всі роботи, пов'язані з самою реконструкцією. Ідеї, що гроші можна призначити на щось інакше, наприклад на потреби АТО, здаються мені трохи наївними. Якщо не на площу Юра, вони, найбільш ймовірно, при розподілі бюджету підуть на інші площі або дороги. І там набагато важче буде їх контролювати. Зрештою, подібний аргумент можна вжити, пропонуючи як приклад зупинення будови УКУ, церков, ремонтів доріг тощо для того, щоб усі ці кошти призначити на війну. Тільки кому це потрібно? Адже можна зробити і одне, і друге. Сама Церква показує тут добрий приклад. Основна проблема коштів на АТО – це не їхня відсутність, а добре управління ними з метою уникнення корупції.

І ще один аргумент. Є речі, яких не можна вимірювати грішми. Жертовність, любов, святість. Те, за що загинули люди на Майдані, те, за що гинуть на війні. Усе це не має ціни. Так як не має ціни і те, що протягом життя зробив і ким був Великий Митрополит. Йому належить гідне місце не тільки у наших серцях. Ми є не лише істотами духовними, а й тілесними. Тому я б дуже хотів бачити постать Митрополита, записану в камені і бронзі. І я готовий дати кошти на пам'ятник, за який не буде соромно перед нащадками. Пам'ятник справді достойний і в достойному місці. Так само, як готовий давати кошти на тих, хто захищає нашу державу. Я проти "пам'ятникоманії". Але є пам'ятники, на які не можна жаліти грошей. Це пам'ятник Голодомору. Це пам'ятник Небесній Сотні. Це пам'ятник воїнам загиблим в українсько-російській війні.

Хтось сказав, що ані Шептицькому, ані тим, хто віддав своє життя, це непотрібно. Я згідний. Їм це непотрібно. Це потрібно нам і нашим нащадкам.

Ми можемо відкласти будову пам'ятника. Якщо на рік чи два – не страшно. Відсвяткуємо 150-річчя "насухо". Але якщо це займе чергових 25 років... Дуже хотілося б дожити до того часу.

І ще дуже хотілося б колись, коли матиму внуків, приїхати з ними до собору, посидіти на лавці з книжкою, спостерігаючи, як вони бавляться на дитячому майданчику, потім підійти до пам'ятника, покласти квіти, розповісти дітям якусь історію з життя Митрополита, і на кінець піти помолитись до храму. А туристам, яких там зустріну і які запитають: "Звідки взялася така красива площа з пам'ятником в центрі?", відповісти: “Це зробили львів'яни з вдячністю Митрополитові за все, що він зробив для своєї держави, свого народу і свого міста.”

На завершення звертаюся до всіх, хто справді хоче вшанувати пам'ять Митрополита Андрея Шептицького і хто є віруючою людиною. Перед тим, як оприлюднити свої роздуми, я пішов до крипти і там попросив про розуміння і про відкритість на те, чого Всевишній від нас очікує. Запрошую усіх, хто готовий робити якісь дії, писати чи привселюдно виступати, піти спочатку до крипти і там у тиші поговорити з Митрополитом. Попросити про дар Мудрості, тої Мудрості, якій Митрополит протягом усього свого життя залишався вірним. Тоді шанс на те, що правильне рішення з'явиться, буде дуже високий.

 


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць