Характерними ознаками великих благовісників, які спричинилися до зростання Церкви є мужність, молитва і покора. Про це говорив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти» у вівторок, 14 лютого 2017 р., коли Церква латинського обряду вшановує пам’ять святих Кирила і Методія, Небесних покровителів Європи.

Як наголосив проповідник, для формування Божого люду потрібні «сіячі Божого слова», якими були святі Кирило і Методій, названі ним «справжніми благовісниками», які «вчинили Європу сильнішою». Зрозуміти, якими повинні бути риси особи, «посланої» звіщати Боже слово, допомогли біблійні читання з книги Діянь Апостолів, в якому розповідалося про проповідування апостолів Варнави і Павла, і з Євангелії від Луки про сімдесят двох учнів, посланих на місію Христом.

Першою характерною ознакою такого «посланця» Святіший Отець назвав щирість, яка вимагає сили та мужності. «Боже слово, – пояснив він, – не можна нести, як пропозицію, мовляв, якщо тобі подобається…, ані як філософську чи моральну ідею, мовляв, можна жити так і так … Боже слово слід настільки щиро й наполегливо пропонувати, щоб воно пронизувало, як каже святий Павло, аж до костей».

За словами Наступника святого Петра, людина, якій бракує відваги, «духовної сміливості, щовипливає із любові до Ісуса», може сказати щось цікавого, щось про моральність, «щось, що причиниться до добра». Але там бракуватиме Божого слово, бо її власні слова «нездатні формувати Божий люд», для цього потрібне «Боже слово, звіщуване щиро та відважно».

Коментуючи Христові слова про те, що жнива великі, а робітників мало, а тому слід молитися за те, щоб Господь «послав робітників на свої жнива», Папа звернув увагу на те, що крім мужності, місіонерам потрібна молитва. «Боже слово, – сказав він, – слід звіщати з молитвою. Завжди! Без молитви можеш провести гарну конференцію, дуже гарний виклад! Але це не Боже слово. Лише з молитовного серця може виплисти Боже слово».

У Євангелії знаходимо вказівку на ще одну цікаву рису того, хто сіє Боже слово: Господь посилає учнів «як ягнят серед вовків». «Справжній проповідник – це той, який усвідомлює свою слабкість, знає, що сам себе не зможе оборонити», – підкреслив Святіший Отець, зауважуючи, що Бог посилає не для того, щоб вовки з’їли ягня, але щоб не покладатися на власні сили. «Коли проповідник вважає себе надто мудрим, коли той, хто є відповідальним за несення Божого слова, починає хитрувати, він погано закінчить», – сказав він.