Папа: Бог кличе і добрих і злих
  • Чтв, 29/09/2016 - 00:18

Вершиною слів, сказаних Ісусом під час Його страстей, є прощення: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять». Однак, це були не лише слова, а й конкретні вчинки. Думками про це Папа Франциск поділився під час загальної аудієнції у середу, 28 вересня 2016 р., коментуючи розповідь з Євангелії від Луки про двох розбійників, що були розіп’яті разом з Ісусом.

Перший з них ображав Христа разом зі старшими народу, кажучи: «Якщо ти Христос, то спаси себе і нас». «Це волання, – сказав Святіший Отець, – свідчить про тривогу людини перед обличчям таємниці смерті й трагічного усвідомлення того, що лише Бог може бути визвольною відповіддю. Тому, немислимим є, що Месія, Божий Посланець, може перебувати на хресті й нічого не робити для того, щоб спастися».

Як зауважив Наступник святого Петра, свідки цих подій не розуміли Ісусової жертви, а Він спас нас, «залишившись на хресті». Всі ми знаємо, що не є легко «залишатися на хресті». Він же, помираючи на хресті «невинний між двома злочинцями», показує нам, що Боже спасіння «може досягнути будь-яку людину в будь-якому стані», воно «призначене для всіх, без винятку».

«Ось чому Ювілей – це час благодаті й милосердя для всіх, добрих і злих, здорових і страждаючих», – вів далі Папа, пригадавши притчу про запрошених гостей, в якій розповідається про те, як після відмови достойників, пан наказав слугам іти на роздоріжжя й кликати всіх, добрих і злих. «Всі ми є покликаними, і добрі, і злі. Церква не призначена лише для добрих, чи для тих, які виглядають добрими або себе вважають добрими. Церква – для всіх, навіть віддаючи перевагу злим, тому що Церква є милосердям», – наголосив Святіший Отець, додаючи:

«Цей час благодаті й милосердя пригадує нам про те, що ніщо не може відокремити нас від Христової любові. Тому, хто прибитий до лікарняного ліжка, тому, хто живе у тюремному ув’язненні, тим, які втягнені у війни, кажу: погляньте на Розп’ятого; Бог з вами, Він залишається з вами на хресті і всім приносить себе в жертву, як Спаситель». А тим, хто сумнівається щодо того, чи ті, які вчинили «найгірші речі», можуть отримати прощення, Папа відповідає: «Так! Ніхто не є виключеним із Божого прощення. Вистачить наблизитися до Ісуса, з розкаянням і бажанням впасти в Його обійми».

Далі Наступник святого Петра звернув увагу на те, що слова другого, так званого «доброго розбійника», є «чудесним прикладом розкаяння», «катехизою» того, як слід просити прощення в Ісуса. Спочатку він картає товариша: «Чи ти не боїшся Бога, будучи засудженим до такої самої кари?». «Він, таким чином, вказує на відправну точку розкаяння, якою є богобоязливість. Не страх перед Богом, але синівський острах, пошана, яка належить Богові, тому що Він – Бог, дитинна пошана, тому що Він – Отець. Добрий розбійник пригадує фундаментальне наставленння, яке відкриває на довіру до Бога: усвідомлення Його всемогутності та безмежної доброти».

Наступним кроком є проголошення Ісусової невинності та визнання власної провини. «Ми справедливо отримали те, що заслужили за свої вчинки, Він же не вчинив нічого лихого», – каже розбійник. Як зауважив Святіший Отець, перебування Ісуса на хресті поряд з винуватими, що було причиною згіршення для старшин народу й першого розбійника, для другого стало «основою віри». Він був розбійником, але наприкінці розкаявся з усього, що вчинив, «споглядаючи на такого доброго і милосердного Ісуса, він зумів вкрасти для себе небо».

Останні слова розкаяний розбійник скеровує до Ісуса: «Ісусе, згадай про мене, коли прийдеш у Своє царство». Він називає Його по-імені з великою довірою, чим сповідує саме ж значення цього імені «Бог спасає». «Цей чоловік просить Ісуса згадати про нього. Скільки ніжності і скільки людяності в цих словах! В них – потреба людської особи не почуватися покинутою, потреба того, щоби Бог завжди був близько. Таким чином, засуджений на смерть став прикладом християнина, який ввіряється Ісусові», – наголосив Папа.

Врешті, в той час, як розбійник говорить про майбутнє: «коли ввійдеш», відповідь Ісуса не заставляє себе чекати й вказує на теперішність: «Сьогодні будеш зі мною в раю». «В годину хреста Христове спасіння досягає своєї вершини, а Його обітниця доброму розбійникові об’являє сповнення Його місії, якою є спасіння грішників», – сказав Святіший Отець, пригадуючи, що Ісус навчав, що «Син Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло», і на хресті бачимо підтвердження «здійснення цього спасенного задуму».

«Від початку до кінця Він об’явив Себе, як Милосердя, об’явив Себе остаточним і неповторним втіленням любові Отця. Ісус дійсно є обличчям Отчого милосердя. А добрий розбійник, – підсумував Папа, – взивав Його по-імені: “Ісусе!”. Це коротка молитва, і всі ми можемо неодноразово звершувати її протягом дня».