Чи були якісь попередні плани про Ювілей? Ні, лише слідування за спонуками Святого Духа. Церква – це Євангеліє, а не поступ ідей. Так Папа Франциск пояснює, чому вирішив оголосити надзвичайний Святий Рік, в ексклюзивному інтерв’ю для італійського католицького щоденного часопису «Avvenire», що побачило світ напередодні закриття Ювілею Милосердя.

«Мені подобається думати про те, що у Всемогутнього Бога погана пам’ять. Раз простивши, Він про все забуває. Тому що прощати є для Нього джерелом щастя. І для мене цього вистачає», – стверджує Святіший Отець. Отримати досвід прощення, за його словами, навчає нас перевести християнську концепцію із легалізму, що має ідеологічне забарвлення, на Особу Бога, Який явився милосердям.

У цьому контексті Папа зауважив, вказуючи і на певні реакції на його Апостольське напоумлення «Amoris laetitia», що деякі люди й далі бачать лише біле та чорне, «в той час, як в потоці життя ми повинні також і розпізнавати». Однак, критика, «якщо не спонукувана злими намірами», допомагає, а «деякі прояви ригоризму зроджуються із спроб сховати у панцир власне незадоволення».

Говорячи про екуменізм, Святіший Отець відкидає звинувачення у тому, що своїми діями і словами в цій ділянці «розпродує доктрину». За його словами, важливі екуменічні зустрічі, якими був позначений, зокрема, рік, що минає, не є плодом Святого Року Милосердя, але – шляху, започаткованого Другим Ватиканським Собором. На його думку, до єдності прямуємо трьома шляхами: спільність в ділах милосердя, спільна молитва та визнання спільного ісповідання віри у спільному мучеництві, яке він називає «екуменізмом крові».

Глава Католицької Церкви рішуче засуджує прозелітизм між християнами, який сам у собі є «важким гріхом», тому що «суперечить динаміці того, як стати християнами». «Церква – пояснив він, – це не футбольна команда, що збирає вболівальників, а тому ніколи не зростатиме внаслідок прозелітизму».