Папа дітям: наші очі не лише для того, аби дивитись на екрани телефонів
  • Чтв, 15/12/2022 - 22:11

Наші очі створені для того, щоб дивитись в очі іншим, для того, щоб підносити погляд до неба, до Бога і дивитися в очі тим, хто живе поруч з нами. На цьому наголошує Папа Франциск у своєму зверненні до дітей та підлітків Італійської Католицької Акції, яких він прийняв на аудієнції з нагоди Різдва, що наближається. Папа додав, що піклуючись про інших, ми піклуємося також про себе. Слід починати з того, щоб у кожній людині бачити не супротивника, а Божу дитину.

 

У четвер, 15 грудня 2023 р., Папа Франциск зустрівся з дітьми та підлітками Італійської Католицької Акції (італ. Azione Cattolica Italiana), які, за традицією, завітали до нього, щоб скласти різдвяні побажання від імені дитячого та дорослого відділів цієї організації.

«Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи»

Святіший Отець вручив учасникам аудієнції заздалегідь приготовлений текст своєї промови і вирішив поспілкуватися з ними експромтом. У своїй промові Папа зосередився на гаслі цьогорічної виховної програми Італійської Католицької Акції: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи» (Мт 28, 19). «Це прохання Господа до кожного християнина в усі часи, – зазначає Папа. – Ісус використовує легке й важливе дієслово: “йти”. Хтось може подумати, що для того, аби бути добрими християнами, необхідно передусім розмірковувати, медитувати. Натомість Ісус каже: “Ідіть!”. Це вирішальне дієслово, бо воно перетворює учня на апостола, вчиняє його місіонером».

Очі створені для того, щоб дивитись в очі інших

Відповідаючи на запитання «Куди іти, до кого?», Наступник святого Петра зазначає, що Христос в Євангелії каже, що слід іти до всіх народів, нікого не виключаючи. Господь, за словами Папи, не хоче, щоб ми проводили дні замкнені самі в собі. «Сьогодні велика небезпека для хлопця чи дівчини – це проводити дні, тримаючи перед очима екран мобільного телефону. «Наші очі створені для того, щоб дивитись на очі іншим, – підкреслює він. – Вони створені не для того, щоб дивитися з опущеною головою на віртуальний світ, який ми тримаємо в руках, а для того, щоб піднести погляд до неба, до Бога і дивитися в очі тим, хто живе поруч з нами. Наш погляд, наші очі створені для того, щоб передати радість, яку ми досвідчуємо від зустрічі з Ісусом, тієї дружби, яка змінює існування, яка допомагає нам обійняти життя і дозволяє відкривати його красу».

Кожна людина – не супротивник, а попутник в дорозі

Єпископ Риму зауважує, що у своєму заклику Христос використовує множину, тобто звертається «до всіх учнів разом, а не до кожного окремо». Щоб свідчити любов Ісуса, слід, за словами Папи, об’єднуватися і, таким, чином, протистояти тенденції, яка прагне ізолювати людей одні від одних, намагаючись переконати: «Думай про себе і не турбуйся про інших». «Натомість, секрет полягає у справжньому піклуванні про інших, – пояснює він. – І це також означає дбати про себе. Слід починати від того, що в кожній людині бачимо не супротивника, а товариша по команді, Божу дитину: це той дух, яким можна подолати байдужість».

Особлива любов Христа до забутих

Папа Франциск підкреслює, що для Христа кожна людина важлива, але по-особливому він любить «найменших, бідних, забутих, викинутих, тих, до яких нікому немає діла». «Думати про них і про те, що їм потрібно, а не про те, чого нам не вистачає, – ось секрет того, як зробити наш світ, який потребує миру, красивішим, справедливішим і більш мирним», – додає він.

Не боятися, бо Він завжди поруч

Святіший Отець наголошує, що відповідаючи на заклик Христа, не слід зупинятися і не боятися, бо Він «завжди поруч з нами, як у хороші, так і в сумні часи». І Різдво, яке наближається, власне, нагадує нам про те, «що Бог входить у світ і дає нам силу іти, прямувати з Ним. «На Різдво Він приєднався до нас, став нашим супутником. І Він ніколи нас не покине, – зазначає Папа. – Він не може дочекатися, щоб супроводжувати нас у наших подіях, у всіх перипетіях життя, щоб допомогти нам відкрити сенс шляху, сенс повсякденного життя, щоб дати нам відвагу у випробуваннях і в болю. Щоб підняти нас після кожного падіння і захистити нас серед кожної бурі. Хіба ж не приємно прямувати з таким Богом, з Богом, який є нашим другом, другом, якому ми завжди можемо довіряти?»