Папа: Дякую богословам і архітекторам, що допомагають підносити думку до Бога
  • Суб, 17/11/2018 - 18:26

Вручаючи цьогорічні «Премії Ратцінґера», Святіший Отець поділився думками про внесок жінок у богослов’я та значення сакральної архітектури

«Дякую богословам й архітекторам, які допомагають нам підносити голову та скеровувати думки до Бога», – сказав Папа Франциск, підсумовуючи свою промову, виголошену з нагоди вручення «Премії Ратцінґера», яке в суботу, 17 листопада 2018 р., відбулося в Климентинському залі ватиканського Апостольського палацу.

Цьогорічні лауреати

Лауреатами восьмого вручення премії, заснованої «Ватиканською Фундацією Йозефа Ратцінґера – Венедикта XVI», стали німецька богослов Маріанне Шльоссер та швейцарський архітектор Маріо Ботта.

Маріанне Шльоссер, яка народилася 1959 року в Донауерті (Баварія, Німеччина), від 2004 року є викладачем теології духовності на Богословському факультеті Віденського університету. Глибокий знавець богослов’я та духовності періоду Отців Церкви та раннього Середньовіччя, вона переклала на німецьку мову значну частину спадщини святого Бонавентури та була упорядником ІІ тому “Opera Omnia” (повного зібрання творів) Йозефа Ратцінґера. Папа Франциск 2014 року призначив її членом Міжнародної Богословської Комісії.

Маріо Ботта, що народився 1943 року в Мендрізіо (Швейцарія), – це архітектор зі світовою славою. Він є творцем різних споруд – житлових будинків, шкіл, бібліотек, музеїв, банків, як також різних важливих культових споруд, між якими – катедральний собор в Еврі поблизу Парижа та співкатедральний собор Святого Обличчя в Торіно. Маріо Ботта є також творцем однієї з каплиць, що увійшли до експозиції Святого Престолу на Венеційському бієнале архітектури.

Вдячність Венедиктові XVI

Промовляючи під час церемонії вручення премій, Папа Франциск звернув увагу на те, що це «чудова нагода для того, щоби разом звернути нашу сповнену любові та вдячності думку до вислуженого Папи Венедикта XVI». «Як шанувальники його культурної та духовної спадщини, ви отримали місію розвивати її та дбати, аби вона й далі приносила плоди з отим промовистим церковним духом, яким відзначався Йозеф Ратцінґер вже з часів плідної богословської діяльності в молодості», – сказав Святіший Отець, додавши:

«Його дух усвідомлено та сміливо дивиться на проблеми нашого часу та вміє черпати зі слухання Святого Писання в живій традиції Церкви мудрість, необхідну для конструктивного діалогу зі сьогоднішньою культурою».

Важливий внесок жінок у богослов’я

Скеровуючи свій погляд до лауреатів, Папа висловив глибоку радість з приводу того, що премією в галузі дослідження та викладання богослов’я вдруге відзначено жінку, адже «дуже важливо, аби дедалі більше визнання отримував жіночий внесок у сферу наукових богословських пошуків та викладання теології, що тривалий час вважалося майже виключною сферою духовенства».

«Відколи святий Павло VI проголосив святих Терезу Авільську та Катерину Сієнську вчителями Церкви, не допускається жодних сумнівів, що жінки можуть досягнути вершин розуміння віри. Також святий Іван Павло ІІ та Венедикт XVI підтвердили це, зарахувавши до вчителів Церкви інших жінок – святих Терезу з Лізьє та Гільдеґарду Бінґенську», – наголосив Святіший Отець.

Мистецтво, натхнене вірою

Далі Єпископ Риму нагадав, що починаючи від попереднього року, «Премію Ратцінґера» почали «слушно» вручати також у ділянці мистецтв, натхнених християнством. Складаючи привітання архітекторові Маріо Ботті, він сказав:

«Протягом всієї історії Церкви сакральні споруди були конкретним нагадуванням про Бога та про виміри духа повсюди, де в світі поширилася християнська благовість. Вони стали вираженням віри віруючої спільноти, приймаючи її та причиняючись до надавання форми й натхнення її молитві. Тому, труд архітектора, творця сакрального простору в людському місті, має величезну цінність та повинен отримувати визнання та заохочення з боку Церкви, особливо тоді, коли виникає загроза забуття про духовний вимір та дегуманізації міського середовища».

Вдячність богословам й архітекторам

«На фоні та в контексті великих проблем нашого часу, богослов’я та мистецтво повинні, отже, й далі надихатися та підноситися могутністю Святого Духа, джерела сили, радості й надії», – підсумував Папа, додавши: «Дякую богословам та архітекторам, які допомагають нам підносити голову та скеровувати наші думки до Бога».