Церква не є заскорузлою, а – вільною. На цьому зосередив свою увагу Папа Франциск під час проповіді на Службі Божій у резиденції «Дім Святої Марти» у Ватикані 5 червня 2014 року. У проповіді Святіший Отець вказав на три групи осіб, які претендують називатись християнами: борці за однорідність, ті, що захищають власну думку та борці за власну користь. Для тих осіб Церква не є їхнім домом, вони лише її немов «винаймають». Багато кажуть, що вони є в Церкві, але вони у ній лише однією ногою, а другою ще не увійшли. Таким чином, вони забезпечують собі можливість бути одночасно у двох місцях.

Говорячи про першу групу осіб, тобто про тих, які хочуть, щоб в Церкві всі були однаковими, Вселенський Архиєрей підкреслив, що вони не мають свободи, яку подає Святий Дух. А тому своїми ідеями про однорідність вони вносять замішання у вчення Ісуса Христа. Спаситель ніколи не бажав, щоб Церква була негнучкою. Такі люди вважають себе християнами, католиками, однак, своєю заскорузлою поведінкою віддаляються від Церкви.

Друга група осіб, які вважають себе християнами, проте, стоять поза Церквою, складається з тих, які завжди мають свою власну ідею і не бажають прийняти думки Церкви; це ті, що завжди мають якусь альтернативну ідею. Вони ввійшли б у Церкву, але виключно із своїми ідеями, із власною ідеологією. Їхня приналежність до Церкви є лише частковою. Вони також лише «винаймають» Церкву; вона для них не є домом.

А до третьої групи так би мовити християн належать ті, що постійно шукають виключно власної користі, які також і у Церкві шукають вигоди. Вже від перших років християнської громади були такі люди, що використовували Церкву у власних цілях, так звані ділки. І сьогодні у наших парафіяльних, єпархіальних, дієцезіальних спільнотах, у чернечих інституціях трапляються такі особи. Вони часто вважають себе великими доброчинцями Церкви, але за спиною лобіюють свої особисті інтереси.

Папа зазначив, що у Церкві є багато харизм, існує велика відмінність осіб та дарів Святого Духа. А якщо хтось бажає увійти у Церкву, то повинен це робити з любові, щоб дати Їй усе своє серце, а не щоб дбати про власні інтереси. Церква повинна бути домом для життя, а не місцем тимчасового помешкання, яке ми винаймаємо. На закінчення Папа наголосив на важливості єдності, єдності у різноманітності, у свободі, у великодушності, яку можна осягнути лише у Святому Дусі. І саме слухняність святому Духові вчиняє із взятого в оренду помешкання рідний дім. «Нехай Господь, – мовив Вселенський Архиєрей, – пошле нам Святого Духа і викличе цю гармонію у наших спільнотах».

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va