Сьогодні, 28 листопада 2013 року, у Ватикані закінчилась Пленарна зустріч Папської Ради в справах міжрелігійного діалогу, яка тривала від 25 листопада, на тему: «Члени різних релігійних традицій в громадянському суспільстві». Ця тема вивчалася членами та радниками Папської Ради як із загальної точки зору, тобто, питання ролі релігії у громадянському суспільстві, так і досвіду різних релігійних спільнот у суспільствах, де більшість становлять мусульмани. Пленарна зустріч стала слушною нагодою, щоб призадуматися над актуальним станом міжрелігійного діалогу в різних частинах світу та роллю християнської спільноти у справі покращення стосунків з визнавцями інших релігій.

Кульмінаційним моментом Пленарної зустрічі Папської Ради в справах міжрелігійного діалогу стала зустріч із Святішим Отцем Франциском, яка відбулась сьогодні опівдні. Звертаючись до членів Пленарної зустрічі, Вселенський Архиєрей серед іншого зазначив, що Католицька Церква усвідомлює цінність, якої набирає дружба та пошана між чоловіками та жінками різних релігійних традицій. І це усвідомлення є щоразу сильнішим, оскільки в наш час світ стає «дедалі меншим», а також явище міграції сприяє зростанню стосунків між людьми та спільнотами різних традицій, культур та релігій. Ця реальність наших днів є викликом для Церкви, для парафій та багатьох вірних.

Далі Папа наголосив на тому, що обрана для Пленарної зустрічі тема є надзвичайно актуальною. У нещодавно проголошеному Апостольському Повчанні «Радість Євангелія» він написав: «наставлення відкритості у правді та любові повинно бути характерною ознакою діалогу із вірними нехристиянських релігій, незважаючи на різні перешкоди та труднощі, зокрема, фундаменталізм з обох сторін» (н. 250). У наш час і справді не бракує контекстів, де співжиття є складним: часто політичні чи економічні причини накладаються на культурні та релігійні відмінності, сприяючи поглибленню непорозумінь. А це, у свою чергу, може породжувати між людьми недовіру та страх.

«Є лише один шлях подолання цього страху, і ним є діалог, зустріч, позначена дружбою та пошаною. І цей єдиний шлях є шляхом людства», – наголосив Папа Франциск, додавши, що діалогувати не означає відмовитись від власної ідентичності при зустрічі з іншим чи йти на компроміс щодо християнської віри і моралі. Навпаки, правдива відкритість включає у себе стійкість у власних найглибших переконаннях, характеризується чіткою і радісною ідентичністю. І лише з такою відкритістю особа буде спроможною зрозуміти аргументи іншої людини, налагодити із нею стосунки, що відзначатимуться пошаною, та розумітиме, що зустріч з особою, яка є інакшою від нас, може стати нагодою для зростання у братерстві, збагачення та свідчення. Саме з цієї причини міжрелігійний діалог та євангелізація не виключають одне одного, а взаємно себе живлять. Непотрібно нікому нічого накидати, не потрібно шукати стратегій, щоб навернути на християнство вірних інших релігій, а потрібно лише радісно та у простоті свідчити про Того, у Якого ми віримо, та про те, ким ми є.

Конструктивний діалог між людьми різних релігійних традицій потрібний також і для того, щоб подолати ще інший страх, який у наш час дуже часто зустрічаємо у секуляризованому світі: страх перед відмінними релігійними традиціями і перед релігійним виміром як таким. Святіший Отець підкреслив, що релігія сьогодні часто вважається чимось непотрібним, а то й небезпечним. Іноді від християн вимагають зречення їхніх власних релігійних і моральних переконань у виконанні їхньої професійної діяльності. Досить поширеним є переконання, мовляв співжиття є можливим лише тоді, коли не виявляти власних релігійних поглядів, зустрічаючись немов на нейтральній площині, позбавленій будь-якого натяку на трансцендентність. Але як можна започаткувати правдиві стосунки між людьми, побувати автентичне суспільство, вимагаючи, щоб особи відклали набік те, що вважають найглибшою частинкою власного буття. Святіший Отець наголосив, що штучного братерства не існує. Без сумніву, у стосунках між людьми необхідна пошана до переконань іншого, навіть невіруючого, однак, треба мати сміливість та терпеливість виходити на зустріч одні одним.

«Майбутнє – у шанобливому співжитті відмінностей, а не в зведенні всього до єдиної теоретично нейтральної думки. Продовж історії ми вже бачили трагедії єдиних думок. Тому, стає необхідним визнання фундаментального права на релігійну свободу, у всіх її вимірах. Щодо цього, Учительський Уряд Церкви в останні десятиліття висловлювався з великою наполегливістю. Ми переконані, що саме таким шляхом проходить будування миру у світі», – наголосив на закінчення Вселенський Архиєрей.

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va