Папа Франциск до католиків Туреччини: Церква не повинна намагатися «приручити» Святого Духа
  • Суб, 29/11/2014 - 17:27

«Наскільки ми зі смиренням піддамося проводові Господнього Духа на шляху віри, настільки долатимемо непорозуміння, поділи й суперечки та будемо вірогідним знаком єдності і миру», – наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час міжобрядового Євхаристійного богослуження в латинській катедрі Стамбулу.

«Людині, спраглій спасіння, Ісус представляється у Євангелії, як джерело, з якого слід черпати, і як скеля, з якої Отець виточує ріки води живої для тих, хто увірував у Нього», – сказав на початку проповіді Глава Католицької Церкви, додаючи, що за посередництвом цього пророцтва Христос передвіщав дар Святого Духа, Який є «душею Церкви», оскільки «дає життя, пробуджує різноманітні харизми, що збагачують Божий люд, і, передовсім, творить єдність між віруючими».

Посилаючись на повчання святого Павла з Послання до Коринтян про те, що саме ж визнання віри є можливим, тому що спонукуване Святим Духом, Святіший Отець зауважив: «Коли молимось, це відбувається через те, що Святий Дух пробуджує молитву в серці. Коли прориваємо блокаду свого егоїзму, виходимо із себе та прямуємо до інших, щоб зустрітися з ними, вислухати їх та їм допомогти, то це стається тому, що нас спонукав Божий Дух. Коли відкриваємо у собі невідому раніше здатність прощати, любити того, хто нас не любить, то нас опанував Святий Дух. Коли переступаємо через умовності та спілкуємося з ближніми з лагідністю, що розігріває серця, то, без сумніву, до нас доторкнувся Святий Дух».

Той факт, що Святий Дух пробуджує різноманітні харизми, за словами Папи, на перший погляд може здаватися причиною безладу, але у дійсності, мова йде про величезне багатство. Однак, «лише Святий Дух може пробуджувати відмінність, різноманітність, одночасно творячи єдність». Бо коли ми «хочемо творити відмінність», то «закриваємося у власних особливостях», що стає причиною поділів. А коли бажаємо творити єдність згідно з нашими планами, то «доводимо до одноманітності». І лише піддавшись проводові Святого Духа, досягнемо того, що відмінності перестануть бути причиною конфліктів.

«Різноманітність членів та дарів знаходить свою об’єднуючу причину в Христовому Дусі, Якого послав і надалі посилає Отець, щоб творити єдність між віруючими», – вів далі Глава Католицької Церкви, пояснюючи, що мова йде про єдність у вірі, любові та внутрішній згуртованості. А тому «Церква і Церкви покликані піддатися проводові Святого Духа» з наставленням відкритості та слухняності. Це хоч і вказує «на перспективу надії», то, однак, не позбавлене труднощів, тому що «в нас завжди існує спокуса спротиву Святому Духові», адже Він спонукує прямувати вперед, покинувши зручності.

За словами Папи, Церква виявляється вірною Святому Духові, коли «не претендує на те, щоб Ним керувати чи Його приручити». А християни лише тоді стають «справжніми учнями-місіонерами, здатними заторкувати сумління, коли відкидають захисний стиль, аби піддатися проводові Святого Духа». «Наші захисні механізми, – пояснив він, – можуть проявлятися у надмірній довірі до своїх ідей, до власних сил, через що скочуємося до єресі пелагіянізму, або ж у наставлені амбіційності та марноти. Ці механізми стають на заваді тому, щоб насправді зрозуміти іншого та відкритися на щирий діалог з ним».

«Але Церква, – підсумував Святіший Отець, – що зродилася із П’ятидесятниці, отримала полум’я Святого Духа, яке не так наповнює розум ідеями, як запалює серце; вона огорнена подихом Святого Духа, який не передає владу, але вчиняє здатними до служіння любові – мови, яку кожен може зрозуміти. Наскільки ми зі смиренням дозволимо, щоб Святий Дух провадив нас на нашій дорозі віри й братерського життя, настільки долатимемо непорозуміння, поділи і суперечки та будемо вірогідним знаком єдності та миру».