Християни, які мають алергію на проповідників, завжди готові до критики, але, насправді, вони бояться відчинити двері своєї душі для Святого Духа. На цьому зосередив свою увагу Вселенський Архиєрей Франциск під час Служби Божої, яку він очолив у каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти» у п’ятницю, 13 грудня 2013, коли християни, що живуть за старим календарним стилем, літургійно спогадують святого апостола Андрія Первозванного.

У євангельському уривкові, що був призначений Римо-Католицькою Церквою на цей день, розповідалось про те, як Ісус Христос порівняв покоління свого часу до дітей, що завжди чимось незадоволені. Папа пояснив, що ті люди «не були відкриті на Боже Слово». Вони не відкидали самого послання, що до них було скероване, але посланця. Їм не подобався Іван Христитель, бо він не їв та не пив, за що удостоївся критики, мовляв, цей чоловік має біса. Але також й Спаситель їм був не до вподоби, бо Він, на відміну від Свого Предтечі, їв та пив, за що був названий ненажерою, п’яницею та приятелем грішників. Як бачимо, завжди є причина покритикувати проповідників. Тогочасний народ віддавав перевагу сховатись у фальшивій релігії: у моральних приписах, як фарисеї; у політичних компромісах, як садукеї; у соціальній революції, як зелоти; у гностицькій духовності, як ессеї. Ці особи твердили, що готові прийняти об’явлену правду, але не проповідників. Віддавали перевагу життю в клітці власних приписів, компромісів, революційних планів чи їхньої фальшивої побожності.

Святіший Отець зазначив, що є й такі християни. Вони немов перебувають у клітці, є сумними та ув’язненими, адже бояться свободи Святого Духа, Який приходить до нас через проповідь. Найбільше людей обурює те, що Бог промовляє через обмежених людей, через грішників; що Бог промовляє і спасає через Ісуса, якого вважали злочинцем. «Ці християни, – наголосив Єпископ Риму, – не вірять у Святого Духа, не вірять у ту свободу, яка приходить від проповіді, яка напоумлює, повчає, а навіть і дає ляпаса; але власне свобода дозволяє Церкві розвиватися».

На закінчення Папа заохотив присутніх помолитись за християн із замкненими серцями, за усіх нас, щоб Господь нам допоміг не бути сумними християнами, які не дозволяють Святому Духові прийти до нас через проповідь.

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va