Ми повинні бути свідомими того, що без Божої допомоги ми не можемо прямувати життєвим шляхом. А добре молитись можемо лише тоді, коли ми здатні пробачити нашому ближньому і мати спокійну совість. Це були провідні думки Вселенського Архиєрея у проповіді під час ранкової Святої Меси у каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти» у четвер, 18 червня 2015 року.

Слабкість, молитва та прощення – цими трьома словами можна коротко підсумувати проповідь Єпископа Риму, виголошену цього дня. Перш усього проповідник пригадав, що усі ми є слабкими. Цю слабкість, спричинену раною первородного гріха, носить на собі кожна людина. Саме тому, без Божої допомоги, ми неспроможні зробити жодного кроку. Слабкість людини проявляється у тому, що вона спотикається, падає у гріхи. Для того, щоб прямувати вперед, людина потребує Божої помочі. «Хто вважає себе сильним, хто переконаний, що сам може дати собі раду, є наївним і, вкінці, залишається людиною, переможеною багатьма-багатьма слабостями, які носить у собі», – мовив проповідник, зазначаючи, що саме ця людська слабкість спонукає нас звернутись до Господа з проханням про допомогу. «Ми не можемо зробити й кроку у християнському житті без Господньої допомоги, адже ми є слабкими». Однією із умов християнського поступу є усвідомлення нашої слабкості.

Далі Святіший Отець вказав на те, що Господь не потребує нашої багатослівності. Він дуже добре нас знає, знає усе, чого ми потребуємо, що діється у нашому серці. Отож, Господь вислуховує наші молитовні прохання не з причини нашої багатослівності чи красномовності. «Розпочинаймо молитву силою Святого Духа, Який молиться у нас», – заохотив Папа Франциск, додаючи, що слід молитись із серцем, відкритим на присутність Бога-Отця, Який, ще перед тим, як ми відкриємо уста і попросимо чогось у Нього, знає докладно, що нам потрібно.

А на закінчення Єпископ Риму звернув увагу вірних на прощення, що є великою силою і Божої благодаттю. Він пригадав, що Ісус Христос навчав Своїх учнів прощати їхнім кривдникам, бо якщо цього не робитимуть, то й Отець Небесний їм не простить їхніх власних гріхів. «Прощаймо (…) І, таким чином, слабкість, яку ми маємо, через молитву з Божою допомогою стане силою, бо прощення – це велика сила. Необхідно бути сильними, щоб прощати, але ця сила є благодаттю, яку ми повинні отримати від Господа, бо ж ми є слабкими», – підсумував Вселенський Архиєрей.