Папа Франциск: молитва - це не чарівна паличка
  • Чтв, 26/05/2016 - 18:30

Повний текст папської катехези про витривалу молитву, яку понтифік виголосив у середу, 25 травня 2016 року, на площі св. Петра.

Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Євангельська притча, яку ми тільки-но почули (пор. Лк 18,1-8), містить важливі настанови: "треба завжди молитися і не падати духом" (в. 1). Мова йде, таким чином, не про те, щоби молитися іноді, коли у нас є на це бажання. Ні, Ісус говорить, що "треба завжди молитися і не падати духом". Дає приклад вдови і судді.

Суддя-це особа впливова, покликана для винесення судових рішень на підставі Закону Мойсея. Тому біблійна традиція радила, щоб суддями були люди богобоязливі, надійні, справедливі та непідкупні (пор. Вих. 18,21). Варто, щоб ми послухали цього також і сьогодні! А цей суддя якраз навпаки: "не боявся Бога, ні людей не соромився" (в. 2).

Він був несправедливим суддею, без докорів сумління, не поважав закон, але робив, що хотів, у відповідності зі своїми інтересами.  Звернулась до нього одна вдова, щоб добитися справедливості. Вдови, разом з сиротами та іноземцями належали до найбільш вразливих категорій суспільства. Права, надані їм законом, могли бути легко порушені, тому що, будучи самотніми людьми і незахищеними, насилу могли відстоювати своє. Бідна вдова була сама, беззахисна, її могли ігнорувати, не визнавати того, що їй належало за принципом справедливості, так само з сиротою, іноземцем, імігрантом.

У той час такий підхід був дуже поширений. Проти байдужості судді, вдова вдалася до своєї єдиної зброї: постійно наполегливо його турбувала, представляючи свою вимогу у справедливості. І саме через цю наполегливість досягла своєї мети. Звичайно ж суддя, в певний момент її почув, не тому, що був побуджений милосердям, і не тому, що йому так наказувала совість. Сам визнає: "ця вдова мені надокучає, я її обороню, щоб вона не приходила безперестанку та не морочила мені голови" (в. 5).

З цієї притчі Ісус витягує подвійний висновок: якщо вдові вдалося переконати несправедливого суддю своїми настирливими проханнями, то наскільки більше Бог, Який є добрим і справедливим Батьком", оборонить Своїх вибраних, які до Нього день і ніч голосять" і, крім того, "оборонить їх негайно" (в. 7-8).

Тому Ісус закликає нас молитися "невпинно". Всі ми переживаємо моменти втоми і розчарування, особливо, коли наші молитви здаються неефективними. Але Ісус запевняє нас: на відміну від несправедливого судді, Бог вислуховує своїх дітей швидше, хоча це не означає, що він зробить це у той час і таким чином, як ми хотіли б.

Молитва не є чарівною паличкою! Вона допомагає зберегти віру в Бога та довіряти Йому навіть тоді, коли ми не розуміємо Його волі. Прикладом у цьому для нас є Сам Ісус, Який багато молився! Послання до євреїв нагадує нам, що "Він за днів свого тілесного життя приніс був молитви й благання з великим голосінням та слізьми до того, який міг його спасти від смерти, і він був вислуханий за богобоязність" (5,7).

На перший погляд, це твердження видається неймовірним, тому що Ісус помер на хресті. Однак Послання до євреїв не помиляється: Бог насправді врятував Ісуса від смерті, даючи Йому повну перемогу над нею, але дорога, яку пройдено, щоб це отримати, лежала через саму смерть! Віднесення до благання,  яке Бог почув, вказує на молитву Ісуса в Гетсиманському саду.

Огорнутий тривогою, що надходила, Ісус молився до Отця, щоб Він звільнив Його від гіркої чаші страждань, але Його молитва була пронизана довір'ям до Отця, і Він без застережень довірився Його волі: "Та не що я хочу, а що ти!" (Мк 14,36), - говорить Ісус. Предмет молитви сходить на другий план. Важливіші над усе відносини з Батьком.

Ось що робить молитва: перетворює бажання і формує їх у відповідності з волею Бога, незалежно від того, якою би вона не була, тому що той, хто молиться, прагне, насамперед, з’єднатися з Ним, Який є Милосердною Любов'ю.

Притча закінчується питанням: "Тільки ж Син Чоловічий, коли прийде, чи знайде на землі віру? (в. 8). До кожного з нас звернений заклик: нам не можна припиняти молитви, навіть, якщо вона не почута. Ця молитва зберігає віру, без неї віра слабне!

Просімо Господа про віру, яка стає невпинною молитвою, наполегливою, витривалою,  так само, як молитва вдови з притчі про віру, яка живиться бажанням Його приходу. А в молитві ми відчуємо співчуття Бога, Який як Батько виходить назустріч Своїм дітям, повний милосердної любові. Дякую.

Переклад Католицький Медіа Центр