В опублікованому в середу листі до італійського видання «La Repubblica» Святіший Отець написав, що настав час, щоб розпочати проводити відкритий і вільний від упереджень діалог на тему віри. Він наголосив, що невіруюча людина грішить тоді, коли не слухає своєї совісті.

В безпрецедентному листі Папа Франциск посилається на питання, які йому раніше поставив засновник цієї газети Еудженіо Скальфарі в реакції на опубліковану в липні енцикліку «Lumen fidei» (Світло віри). Цей документ почав писати Папа Бенедикт XVI, а завершив Папа Франциск.

У листі до Скальфарі, котрий декларує себе невіруючим, Папа висловив переконання, що в теперішній суспільній ситуації дуже важливим є діалог на тему віри.

Святіший Отець звернув увагу на парадокс, яким, на його думку, є те, що християнську віру, символом якої є світло, часто представляють як «морок забобонів», що суперечить світлу розуму.

«Таким чином було втрачено можливість порозуміння між Церквою і культурою з християнським натхненням з однієї сторони, і сучасною культурою просвітницького походження – з другої», – пише Папа.

«Для мене віра народилася від зустрічі з Ісусом; особистої зустрічі, яка торкнулась мого серця і надала новий напрям і сенс для мого життя», – зазначив Франциск. Святіший Отець додав, що така зустріч стала можливою завдяки спільноті віри.

Саме тому, «повірте мені, без Церкви я б не міг зустріти Ісуса, незважаючи на те, що цей великий дар, яким є віра, зберігається у глиняних посудинах нашої людськості», – написав у листі до італійського публіциста Папа.

Звертаючи увагу на істотну відмінність між релігійною і публічною сферами, Папа нагадав, що місією Церкви є сіяти закваску і сіль Євангелія, тобто любов і милосердя Бога.

«До завдань громадянського суспільства і політики входять все більше вираження і втілення людського життя, в дусі справедливості і солідарності, права і миру»,  – зазначив Папа.

«Для того, хто живе християнською вірою, це не означає втечу від світу, ані пошуку якоїсь гегемонії, але служіння людині, кожному зокрема і всім загалом», – написав Франциск.

У листі Його Святість нагадав про свою дружбу із юдеями на його батьківщині – Аргентині, і додав, що неодноразово під час молитви роздумував над питанням «жахливого досвіду Голокосту». «Посеред жахливих випробувань минулих століть юдеї зберегли свою віру в Бога. І за це ми ніколи не зможемо бути їм достатньо вдячними, як Церква, але і як людство», – додав Папа.

Святіший Отець визнав, що не є прихильником визначення «абсолютної істини», оскільки, на його думку, «абсолютним» є те, що «відірване», позбавлене будь-яких посилань. Тим часом – як вважає Папа – істина, пов’язана з любов’ю, «вимагає покори і відкриття».

Папа Франциск також зазначив, що Бог не є ідеєю чи плодом мислення людини. «Так само, коли закінчиться життя людини на Землі, вона не перестане існувати», – наголосив він.

«Повірте мені, що Церква, попри усю свою повільність, невірність, помилки і гріхи, які могли вчинити і ще можуть вчинити ті, хто її творить, не має іншого сенсу і мети, аніж жити і звіщати свідчення Христа», – додав Папа в листі, опублікованому на шпальтах італійського лівого видання.

За матеріалами deon.pl