Папа Франциск: народ йде за Ісусом, бо бачить у Ньому Доброго Пастиря
  • Чтв, 26/06/2014 - 16:53

Народ йде за Ісусом, бо бачить у Ньому Доброго Пастиря. На цій думці зосередив свою увагу Папа Франциск у проповіді під час Святої Меси у резиденції «Дім Святої Марти» у Ватикані 26 червня 2014 року. Він також перестеріг тих, хто зводить віру до моралізації і тих, хто є послідовником політичного лібералізму чи шукає домовленостей з владою.

Вже на початку проповіді Святіший Отець зазначив, що з євангельських розповідей дізнаємося про те, що за Спасителем йшло багато людей. Вони захоплювалися Його повчанням, захоплювались Його промовами. Своїми словами Ісус запалював серця людей, заохочував їх до того, щоб шукати великих і добрих речей. У ті часи були також й інші вчителі, однак, вони своїм навчанням не потягали людей так, як це робив Христос. Вселенський Архиєрей виокремив чотири групи осіб, які навчали в часах Ісуса Христа. До першої групи Папа зарахував фарисеїв, які зробили з «Божого культу, з релігії, ланцюг заповідей», а їх було понад триста. Усі ці приписи Закону вони звалили на плечі народу. Проповідник наголосив, що це було «зведення віри у Живого Бога до казуїстики», яка, зрештою, дуже часто була суперечливою: передбачала приписи, які між собою були несумісними.

До другою групи осіб Папа зарахував садукеїв, які «не мали віри, вони її втратили». Використовуючи релігію, вони намагалися укладати домовленості з політичною та економічною владою. Це були владні люди. А третьою групою були зелоти, тобто революціонери, які «бажали провести революцію для звільнення народу Ізраїлю від римської окупації». Однак, тогочасні люди не йшли за їхнім вченням, адже народ здатний розрізнити, коли плід вже достиг, а коли – ще ні. Четвертою групою осіб, які навчали у тогочасному Ізраїлі, були ессени, монахи, які посвятили своє життя Богові. Проте, вони були далекими від народу, тому люди не змогли йти за ними.

Як підкреслив Єпископ Риму, це були голоси, які доходили до ізраїльського народу, але жоден із них не мав сили розпалити людські серця. Це зміг зробити лише Ісус Христос! Слова Учителя з Назарету проникали до глибини душі і запалювали серця слухачів. Ісус зближався до людей, «лікував серце народу», розумів труднощі їхнього щоденного життя. Спаситель «не встидався розмовляти з грішниками, Він виходив, щоб їх зустріти… Він відчував радість, Йому подобалось йти зі Своїм народом», – наголосив Папа Франциск, додаючи, що причиною усього цього було те, що Ісус є Добрий Пастир, голосу якого вівці слухаються і слідують за Ним. Христос Господь не був фарисеєм-моралістом, ні садукеєм, що налагоджував контакти з владою, ні революціонером, що бажав політичного визволення Свого народу, ні монахом-затворником. Він був Пастирем! Пастирем, який говорив до людей зрозумілою їм мовою, виявляючи їм істину про Божі речі. І робив це у такий спосіб, що люди починали любити все те, що пов’язане з Богом і тому слідували за Ісусом.

На закінчення Святіший Отець заохотив кожного, роздумуючи над перерахованими вище категоріями людей, запитати у самих себе: «А я кого хочу наслідувати?» Чи тих, які мені говорять про абстрактні речі чи моральну казуїстику, тих, які вважають себе Божим народом, але не мають віри і торгуються з політичною та економічною владою, тих, які бажають завжди чинити дивні речі і воювати за визволення, тих, які заглиблюються у Божі речі, але є далекими від народу чи Ісуса Христа, Який є Добрим Пастирем, близьким до Свого народу?