Папа Франциск: Не дозвольмо, щоб наші серця полонили фальшиві скарби
  • Птн, 20/06/2014 - 19:53

Ісус просить, щоб ми берегли наше серце вільним від грошей, марнославства та влади. На цьому наголосив Папа Франциск у проповіді під час Святої Меси у ватиканській резиденції «Дім святої Марти» 20 червня 2014 року. Проповідник вказав також на те, що справжнім багатством є ті добра, які здатні вчинити наше серце «світлим», як от адорація Бога і любов до ближнього.

«Не збирайте собі скарбів на землі». Папа Франциск зосередив свою проповідь на цій пораді Ісуса Христа, зазначаючи, що це поучення Спасителя є «порадою розсудливості», бо ж земні скарби не є надійними: вони нищаться і їх можуть вкрасти. Вселенський Архиєрей наголосив, що Ісус Христос, говорячи про скарби, мав на думці три речі: гроші, марнославство та владу.

Говорячи про гроші, Єпископ Риму пригадав, що вони не є надійними, адже можуть знецінитися, їх можуть вкрасти. Однак, вони потрібні не з огляду на самих себе, а через те, що завдяки їм людина може вчинити багато доброго: забезпечити свою сім’ю та інше. Але, якщо хтось накопичує гроші як скарб, то вони крадуть у нього душу. Хто покладає свою надію на багатство, той перебуває у великій небезпеці.

Другий скарб, за яким часто женуться люди, – це бажання слави, прагнення бути престижним, бути на першому місці. Ісус завжди засуджує таку поведінку, неодноразово докоряючи старозавітнім книжникам та фарисеям. Суєтність не є нічим добрим, воно дуже швидко зникає. Третій скарб, на думку Папи Франциска, – це гордість і влада. Вдивляючись в історію, бачимо, що влада теж дуже швидко проминає.

Господь Ісус запрошує нас збирати собі скарби на небі. Його повчання наступне: «Якщо твій скарб є у багатстві, славі, владі, гордості, то твоє серце буде там прикованим. Твоє серце буде рабом багатства, марнославства, гордості. Ісус хоче, щоб ми мали вільне серце». Святіший Отець наголосив, що вільне серце можна мати лише тоді, коли маємо скарби небесні: любов, терпеливість, служіння іншим, поклоніння Богові. Саме це і є справжніми скарбами людини, яких ніхто не може вкрасти. Інші скарби обтяжують наше серце, ув’язнюють його, вчиняючи невільником. А рабське серце не може бути світлим, воно – похмуре.

На закінчення Папа перестеріг, що земні скарби не приносять ні радості, ні свободи; натомість вільне серце – це серце світле, яке спроможне освітлити інших, також вказуючи їм шлях, який провадить до Бога. Проповідник закликав просити у Господа благодаті, духовної второпності, щоб зрозуміти, де знаходиться наше серце, до якого скарбу воно приковане. І якщо воно приковане до земних скарбів, просити потрібної сили, щоб визволити його з цих кайданів та вчинити вільним і світлим; щоб Він дав нам щастя дітей Божих, тобто правдиву свободу.