Під час перельоту зі Стамбулу до Риму, Папа Франциск, як це відбувалося на завершення попередніх Апостольських подорожей, дав підсумкову прес-конференцію для журналістів, акредитованих при Ватиканському прес-центрі, що входили до його супроводу. Значна частина запитань та відповідей стосувалася діалогу.

Відвідини країни, де понад 99 % населення є мусульманами не могло не спровокувати запитань, що стосуються міжрелігійного діалогу, ісламофобії та переслідування християн. У цьому контексті Папа зауважив, що не слід прирівнювати іслам та тероризм, але «було би добре, щоб усі ісламські лідери, чи то політичні, релігійні чи академічні провідники, чітко висловилися та засудили» релігійне насильство.

Святіший Отець підтвердив своє бажання відвідати Ірак, але він усвідомлює, що на даний час його неможливо здійснити, адже це «створить дуже серйозні проблеми для влади, зокрема, у сфері безпеки». Тема стосунків між народами була заторкнута й у контексті 100-річчя геноциду вірмен в Османській імперії. Глава Католицької Церкви звернув увагу на те, що Президент Туреччини написав листа на цю тему, якого, однак, розкритикували, мовляв, він заслабкий. На думку Папи, не зважаючи на те, чи сильний чи слабкий зміст, це – простягнута рука, що завжди є позитивним. За його словами, слід молитися за примирення між народами, сподіваючись на те, що шлях «малих жестів та малих кроків» приведе до зближення.

Святіший Отець ще раз повторив своє ствердження, що людство переживає третю світову війну, але по частинах, а над різними проявами ворожнечі переважають економічні питання, адже існує «ідол гроша», який «зайняв центральне місце замість людської особи». Папа знову назвав жахливою торгівлю зброєю, а щодо загрози ядерної війни він зазначив, що людство так і не засвоїло уроків минулого.

Говорячи про міжхристиянські стосунки, Єпископ Риму наголосив на тому, що сьогодні особливо проявляється «екуменізм крові», адже часто на Близькому Сході та в інших частинах світу численні християни зазнають переслідувань та віддають за віру своє життя, не зважаючи на свою конфесійну приналежність. «Наші мученики взивають до нас: Ми – одне! Ми вже осягнули єдність у дусі та в крові», – сказав він.

Щодо діалогу з православними, то Папа зауважив, що не слід чекати того дня, коли богослови досягнуть згоди, але вже відтепер потрібно разом прямувати вперед шляхом до єдності через спільні молитви, через діла милосердя. Заторкуючи конкретні питання екуменічного діалогу, він ще раз підтвердив право на існування Східних Католицьких Церков та ще раз висловив бажання зустрітися з Московським Патріархом Кирилом, куди і коли б той його не запросив. Святіший Отець також вказав на готовність до обговорення першості Єпископа Риму та того, яка форма здійснення цього служіння буде прийнятною для всіх.

«Що форм здійснення першості, – зауважив Папа, – ми повинні шукати натхнення у першому столітті. Я не хочу сказати, що Церква помилялася. Ні! Вона пройшла своїм історичним шляхом. Але сьогоднішній історичний шлях Церкви – це той, на який вказував святий Іван Павло ІІ», тобто, шукати згоду у світлі першого тисячоріччя. Святіший Отець також висловив сподівання, що християни зможуть разом святкувати Пасху.