Папа Франциск написав передмову до книги Ватиканського книжкового видавництва «Бог завжди новий», яка зібрала духовні думки Папи-емерита.

«Вже сам заголовок виражає найхарактерніші аспекти навчання та бачення віри мого попередника: саме так, Бог – завжди новий, бо Він є джерелом і причиною краси, благодаті та істини. Бог ніколи не повторюється, Бог нас вражає несподіванками, Бог приносить новизну», – пише Папа Франциск у передмові до книги «Бог завжди новий», що є збірником духовних думок спочилого Папи Бенедикта XVI і яка з’явиться на полицях книжкових магазинів 14 січня.

Святіший Отець підкреслює, що його попередник «займався богослов’ям навколішки», його аргументування віри здійснювалося «з побожністю людини, яка вручила себе саму Богові і яка, під проводом Святого Духа, старалася дедалі більше заглибитися в таємницю того Ісуса, Який захопив його з юних років». «Збірка духовних думок, представлена на цих сторінках, показує креативну здібність Бенедикта XVI у вмінні досліджувати різні аспекти християнства за допомогою плідних образів, мови й перспективи, що стають постійною спонукою розвивати цінний дар прийняття Бога в своє життя. Спосіб, у який Бенедикт XVI зумів інтегрувати серце та розум, думки й почуття, раціональність і емоції, є плідним прикладом того, як розповідати всім про неймовірну силу Євангелія», – переконаний Папа Франциск.

Наступник святого Петра визнає, що «глибина мислення Йозефа Ратцінґера, яке ґрунтувалося на Святому Письмі та на Отцях Церкви», досі допомагає нам. І його навчання «залишатиметься плідним у часі», бо він «зумів зосередитися на фундаментальних орієнтирах нашого християнського життя: насамперед, на особі та ні слові Ісуса Христа, як також на богословських чеснотах».

«Дякуємо Богові за те, що подарував нам Папу Бенедикта XVI: своїм словом і своїм свідченням він навчив нас, що роздумами, мисленням, навчанням, слуханням, діалогом і насамперед молитвою, можна служити Церкві та творити добро для всього людства; він надав нам живі інтелектуальні засоби, щоби дати змогу кожному віруючому аргументувати свою надію, вдаючись до такого способу мислення та комунікації, що може бути зрозумілим для його сучасників. Його постійним наміром було вступати в діалог з усіма, щоби разом шукати дороги, на яких можна зустріти Бога».