25 травня вранці, після церемонії привітання перед президентським палацом та візиту ввічливості до президента Палестини Махмуда Аббаса (Абу Мазен), Святіший Отець вирушив на площу Ясел, яка розташована перед базилікою Різдва Христового, щоб відслужити Святу Месу.

Проїжджаючи панорамною автомашиною, Папа Франциск зупинився біля так званої «стіни безпеки», роз’єднувального бетонного муру заввишки вісім метрів, який відгороджує Ізраїль від Палестини, будівництво якого розпочалось 2002 року. Святіший Отець помолився перед роз’єднувальною стіною, доторкнувся до неї рукою і повернувся до папамобілю.

У богослуженні, яке відправлялось латинською та арабською мовами та супроводжувалось співом різдвяних колядок, взяли участь численні вірні, до яких приєдналась невелика група католиків з Сектора Гази, які подолали чималі труднощі, щоб дістатися до Вифлеєму, адже лише кілька десятків з бажаючих змогли отримати перепустки. Серед прапорів, якими у Вифлеємі вітали Папу Франциска, не бракувало й блакитно-жовтого прапора України.

Проповідь Папи Франциска під час Святої Меси у Вифлеємі

«Ось вам знак: ви знайдете дитя сповите, що лежатиме у яслах», – цими словами, записаними святим Лукою, якими ангел промовив до вифлеємських пастирів у різдвяну ніч, Папа Франциск розпочав свою проповідь під час Святої Меси, яку він очолив на Площі Ясел перед базилікою, спорудженою над місцем, де народився Христос, подякувавши Богові за таку велику благодать.

«Дитя Ісус, народжений у Вифлеємі, є Богом даним знаком для тих, які очікували спасіння та завжди залишається знаком Божої ніжності та Його присутності у світі», – сказав Святіший Отець, наголосивши, що «також і сьогодні діти є знаком» надії, життя, а також «діагностичною» ознакою, яка допомагає зрозуміти, в якому стані перебуває родина, суспільство та увесь світ. «Коли дітей приймають, люблять, оберігають, захищають, – пояснив він, – родина є здоровою, суспільство покращується, а світ стає гуманнішим».

Як будь-яке немовля, також і Дитя Ісус був тендітним, слабким, і потребував допомоги й захисту. «На жаль, у цьому світі, який розвинув найвишуканіші технології, існує дуже багато дітей, які живуть в нелюдcьких умовах на узбіччі суспільства, на околицях великих міст та в сільській місцевості. Багато дітей ще й досі зазнають визискування, поганого ставлення, є предметом рабства, насильства та торгівлі людьми. Надто багато дітей сьогодні є біженцями, переселенцями, іноді вони гинуть в глибинах морів, особливо, у водах Середземномор’я. За все це сьогодні відчуваємо сором перед Богом, перед Тим Богом, Який став Дитиною», – сказав Папа, заохотивши вірних замислитися та дати відповідь на запитання про те, як ми поводимося перед обличчям Дитяти Ісуса та сучасних дітей. Якими ми є, такими, як святі Йосиф і Марія, чи такими, як Ірод? Як пастирі, що приносять дари, чи, навпаки, залишаємося байдужими?

Іноді дитина плаче, бо хоче їсти, або відчуває холод чи просто потребу обіймів. І сьогодні плачуть діти, а їхній плач, за словами Святішого Отця, не залишає нас байдужими: «У світі, який щодня викидає у смітники тонни харчів, існують діти, які марно плачуть від голоду чи задля хвороб, які легко лікуються. У той час, коли проголошується захист неповнолітніх, продається зброя, яка опиняється в руках дітей-солдатів; продаються продукти, виготовлені руками малих робітників-рабів. А їхній плач приглушується. Вони змушені воювати, мусять працювати, їм не дозволено плакати!», – з гіркотою визнав Наступник святого Петра, ще раз наголосивши на тому, що кожна дитина є знаком, який «дозволяє нам зрозуміти стан здоров’я наших родин, суспільства, народу».

Перед закінченням Святої Меси на Площі Ясел у Вифлеємі, у неділю, 25 травня 2014 р., Папа Франциск виголосив наступну заяву:

«На цьому місці, де народився Князь миру, бажаю звернутися до Вас, Пане Президенте Махмуде Аббасе, та до Пана Президента Шимона Переса, із запрошенням піднести разом зі мною щиру молитву, призиваючи у Бога дару миру. Пропоную свій дім у Ватикані, як місце, де може відбутися ця молитовна зустріч.

Усі ми прагнемо миру, багато людей щодня будують його малими жестами, чимало страждають та терпеливо переносять труднощі численних намагань його будувати. І всі, зокрема ті, що поставлені на служіння своїм народам, маємо обов’язок стати засобами та будівничими миру, насамперед, через молитву.

Будувати мир складно, але жити без миру – це мука. Всі чоловіки та жінки цієї землі та всього світу благають нас принести перед Боже обличчя їхнє палке прагнення миру».

Після Святої Меси перед базилікою Різдва Христового, Папа Франциск відвідав Дім паломника при монастирі Отців Францисканців, споруджений 1908 року та поширений і відновлений 1986 року.

Після обіду з кількома палестинськими сім’ями в цьому паломницькому центрі, Святіший Отець відвідає базиліку Різдва Христового, та помолиться у печері над місцем народження Ісуса Христа.

Перший храм Різдва Христового був збудований 326 року римським імператором Костянтином Великим, а у ХІІ столітті відновлений хрестоносцями. Теперішня будівля базиліки є єдиним християнським храмом у Палестині, що зберігся у своєму первинному вигляді від домусульманського періоду. Богослуження у храмі Різдва Христового фактично не припинялися від ранньовізантійської доби. Співвласниками базиліки є православні греки та вірмени і римо-католики. Також і у печері народження Ісуса Христа права частина, тобто саме місце, де народився Христос, належить православним грекам, а ліва частина, де були ясла, в яких Пресвята Богородиця поклала Ісуса, римо-католикам. Поруч із базилікою Різдва Христового, Отці Францисканці спорудили церкву Святої Катерини.

Сама печера, де народився Ісус, темна і невеличка – 12 на 3 метри і заввишки три метри. На підлозі біля підніжжя престола Різдва бачимо мармурову плиту із срібною зорею, на якій написано латинською мовою: «Тут з Діви Марії народився Ісус Христос».

За матеріалами http://uk.radiovaticana.va