Папа Франциск відвідав майбутніх ватиканських дипломатів
  • Пон, 29/05/2017 - 19:41

Дипломатичне служіння Святого Престолу також повинно служити євангелізації, а для цього важливим аспектом є свідчення особистим життям. Такими думками Папа Франциск поділився з майбутніми ватиканськими дипломатами, відвідуючи у п’ятницю, 26 травня 2017 року, спільноту Папської Церковної Академії – закладу, в якому вони проходять вишкіл.

Сьогодні тут до праці в папських представництвах готуються 33 священики із різних країн світу. Також і цього року Святіший Отець забажав здійснити приватні неформальні відвідини цієї спільноти, які включали молитву вечірні, півторагодинне спілкування та вечерю.

Як звичайно у таких випадках, Папа не виголошував промов, але відповідав на поставлені запитання, які стосувалися найрізноманітніших тем дипломатичного служіння Святого Престолу, життя Церкви та проблем сучасного світу. Перше з них посилалося на образ Церкви, як «польового госпіталю», часто вживаний Святішим Отцем. У цьому контексті Наступник святого Петра запропонував загальний огляд ситуації, в якій звершуватимуть своє служіння випускники Академії.

За словами Єпископа Риму, сучасне людство є багате свідками, мучениками й святими. Одночасно, мова йде про людство, «поранене поетапною світовою війною», контрабандою зброї, економічною системою, яка ставить у центрі не людину, але прибуток, так званою «культурою відкинення», яка, насамперед, завдає удару похилим віком та молоді, трагедіями, пов’язаними з міграцією та торгівлею людьми. Й перед обличчям цих невідкладних ситуацій, якими позначене суспільство, Церква має бути на передовій, аби полегшувати біль цих ран, керуючись материнським духом та відзначаючись креативністю. І також папський представник повинен бути засобом такої присутності Церкви в усьому світі.

Папа підкреслив, що також і дипломатичне служіння Святого Престолу повинно служити євангелізації, що є центральним завданням Церкви. У цьому важливе місце займає життєве свідчення, як суттєвий елемент звіщення, адже Церква зростає не завдяки прозелітизмові, але завдяки привабливості. Тому, майбутні дипломати Святого Престолу повинні розвивати в собі такі якості, як конкретна близькість, лагідний і смиренний діалог, уважне слухання, чітке та переконливе слово.

Роздумуючи про майбутнє цих молодих священиків, які постійно триматимуть у своїх руках валізку, Святіший Отець не замовчував і труднощів, які вони зустрічатимуть, між якими він виокремив загрозу піддатися «духові світськості», який веде до закам’янілості служіння. Засобами, аби цьому запобігти, він назвав постійну та глибоку молитву, уважне та осмислене розпізнавання і дбання про розсудливість, що є фундаментальною чеснотою для всіх, але, насамперед, для пастирів, покликаних провадити, супроводжувати та вислуховувати святий Божий люд.