Папа Франциск: Якщо вважаємо себе великими, то ніколи не досвідчимо ніжності Бога
  • Птн, 27/06/2014 - 16:42

27 червня 2014 року, в празник Найсвятішого Серця Ісуса, згідно із новим календарним стилем, у каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти» Вселенський Архиєрей очолив Службу Божу, під час якої виголосив проповідь на тему Божої любові до людини, яку символізує Серце Ісуса Христа.

Щоб виявити людині Свою ніжну любов, Господь Бог потребує, щоб особа стала малою перед Творцем. Це була провідна думка проповіді Папи Франциска. Проповідник наголосив, що любов Бога до людини не є пасивною: Він не чекає, але подає, Він не говорить, але діє. Святіший Отець зазначив, що існують дві ознаки любові. Першою є те, що любов – це більше давати, ніж отримувати; а друга характеризує любов не так у словах, як у вчинках.

Щоб зрозуміти Божу любов, людині необхідно стати малою. Папа пригадав слова старозавітного пророка Мойсея, який пояснював вибраному народові, що причиною того, що Господь його обрав Своїм народом, було те, що цей люд був «найменшим серед усіх народів». Також Ісус Христос восхваляв Свого Небесного Отця за те, що приховав Божі речі перед великими цього світу, перед мудрими, а відкрив їх малим. Як підкреслив Папа Франциск, Бог шукає з людиною «стосунків батько-дитина». Якщо ми вважаємо себе сильними і великими, то ніколи не досвідчимо ніжності Господа Бога. «Не бійся, Я з Тобою, Я візьму тебе за руку…», – на думку Папи, ці слова Ісуса дають нам можливість зрозуміти таємничу любов Бога до людини. Сам Ісус дав нам приклад того, як потрібно понизитися перед Богом-Отцем, щоб отримати Його любов.

Другим особливим знаком Божої любові є те, що Він нас першим полюбив. Він завжди є першим, Він на нас чекає. Коли ми приходимо, то Він вже там є; коли ми Його шукаємо, то Він нас перший шукав. Він завжди попереду, щоб прийняти нас у Своєму серці, у Своїй любові.

На закінчення Вселенський Архиєрей ще раз пригадав, що Бог для того, щоб виявити нам усю Свою ніжну любов, потребує того, щоб ми стали перед ним маленькими, стали дітьми, щоб ми перед Ним понизилися. «А також прагне нашого великого захоплення, коли ми Його шукаємо і Його знаходимо там, де Він на нас очікує».