Папа Франциск: Заздрощі руйнують спільноту
  • Птн, 24/01/2014 - 17:01

Зачинити двері перед заздрістю та плітками, які розділяють та руйнують наші спільноти закликав християн Папа Франциск, проповідуючи у четвер, 23 січня 2014 р., під час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти». Спонукою для цих роздумів стало читання зі старозавітної Книги Самуїла, що розповідає про радість ізраїльтян після перемоги над філістимлянами завдяки відвазі юного Давида, яка була затьмарена заздрістю царя Саула.

Святіший Отець зауважив, що велика перемога у серці царя починає перемінювати у поразку, вселяючи у нього «хробака заздрощів». І подібно до того, як на початку праісторії Каїн убив Авеля, цар Саул задумав вбити Давида. «Ось що чинить заздрість у наших серцях, – зауважив проповідник, – вона є злим неспокоєм, який не мириться з тим, що брат чи сестра має щось, чого не маю я». Тому й Саул, «замість прославляти Бога», віддає перевагу тому, щоб «замкнутися у собі» та «варити свої почуття у юшці образи».

«Заздрість провадить до убивства. Саме через ці двері, через двері заздрощів, диявол увійшов у світ», – вів далі Папа, додаючи, що заздрість «відчиняє двері для всіх інших поганих речей», в тому числі і для поділів. «Це, – зауважив він, – сильна отрута. Сильна отрута, яку зустрічаємо на першій сторінці Біблії з Каїном».

У серці людини, ураженому заздрістю, за словами Святішого Отця, відбуваються дві речі. Перша з них – це гіркий смуток. Така людина «не вміє співати, прославляти, не знає, чим є радість, завжди дивиться на те, що має хтось, а вона не має». І ця гіркота може поширюватися на всю спільноту. А другим наслідком є плітки. Адже, коли не хочеш змиритися з тим, що хтось має щось, чого ти не маєш, то «розв’язкою є понизити іншого, для того, щоб я почувався трохи вищим». А відповідним засобом для цього є злословлення. І якщо добре придивитися, то «за пліткуванням завжди стоїть заздрість». «А обмови ділять спільноту, руйнують спільноту. Вони є зброєю диявола», – підкреслив проповідник.

Папа зауважив, що дуже багато християнських громад прекрасно розвивалися, аж поки до одного з її членів не увійшов хробак заздрощів, а з ним образи та плітки, що призвело до поділів. Крім того, той, хто є заздрісним, той «починає ненавидіти ближнього». «Молімося за наші християнські громади, щоб насіння заздрості не засівалося серед нас, щоб заздрість не знаходила місця у наших серцях, у серцях наших громад, щоб ми, таким чином, могли прямувати вперед, з радістю прославляючи Господа Бога».

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va/news/2014/01/23/%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D1%...
сайту Радіо Ватикану