Папа: Господи Боже, почуй наші благання
  • Пон, 09/06/2014 - 12:07

До відваги миру закликав 8 червня 2014 р. Папа Франциск під час вечірньої молитви про мир у Святій Землі та на світі. В зустрічі у Ватиканських садах узяли участь Патріарх Константинопольський і президенти Ізраїлю та Палестини.

Зустріч розпочалася такими словами: «Нехай Господь обдарує вас миром! Ми зібралися в цьому місці, ізраїльтяни і палестинці, юдеї, християни й мусульмани, аби занести наші молитви про мир для Святої Землі та всіх її мешканців».

Після музичного вступу лектор виклав структуру урочистості, згідно з хронологічним порядком виникнення трьох релігій: юдаїзму, християнства й ісламу. Їхні духовні вимовили слова молитов, переплетені короткими музичними відступами. Юдеї молилися єврейською, християни англійською; зокрема, пролунав уривок із книги пророка Ісаї, що його зачитав Екуменічний патріарх Константинополя Варфоломій І; потім ще християнська молитва лунала італійською; на кінець мусульмани молилися арабською. Це не була «міжрелігійна молитва» як така, кожен представник своєї релігії молився по черзі.

На завершення, перед знаком миру, який мав бути переданий потиском рук, і перед посадкою оливкового дерева, символу спільного прагнення миру між палестинцями й Ізраїлем, Папа Франциск звернувся до всіх зі словом.

 

Ось повний текст папської промови:

Панове президенти, Ваша Святосте, брати і сестри.

Вітаю вас із великою радістю і прагну надати вам і шановним делегаціям, що вас супроводжують, такий само сердечний прийом, який ви підготували для мене під час щойно завершеного паломництва до Святої Землі.

Дякую вам з усього серця, що ви прийняли моє запрошення прибути сюди, аби тут разом просити Бога про дар миру. Сподіваюся, що ця зустріч буде початком нового шляху в пошуках того, що нас єднає, аби подолати те, що нас роз’єднує.

Дякую також Вашій Святості, високошановному братові Варфоломію, що він тут зі мною, аби привітати достойних гостей. Твоя участь є великим даром, цінною підтримкою і свідченням шляху, на який ми ступаємо як християни, до повноти єдності.

Ваша присутність, панове президенти, це великий знак братерства, що його ви звершуєте як сини Авраама, і конкретне вираження довіри до Бога, Господа історії, який дивиться на нас сьогодні як на братів один одному і прагне нас провадити своїми дорогами.

Цю нашу молитовну зустріч про мир у Святій Землі, на Близькому Сході та в усьому світі супроводжують молитвою так багато людей, які належать до різних культур, батьківщин, мов і релігій: людей, які моляться в намірі цієї зустрічі і які зараз єднаються з нами у спільному благанні. Це зустріч, що відповідає на гаряче прагнення всіх тих, хто тужить за миром і мріє про світ, у якому люди зможуть жити як брати, а не як противники і неприятелі.

Панове президенти, світ це спадок, який ми отримали від своїх предків, але він також позичений нам нашими дітьми: дітьми, що вже змучені й знесилені конфліктами і прагнуть побачити світ миру; дітьми, які прагнуть від нас повалення мурів ворожості та сходження на шлях діалогу й миру, аби перемогли любов і дружба.

Багато, надто вже багато з тих дітей стали неповинними жертвами війни й насильства, це рослини, вирвані в повному розквіті. Наш обов’язок — зробити так, щоби їхня жертва не була марною. Нехай пам’ять про них засіє в нас відвагу миру, сили вистояти у діалозі за будь-яку ціну, терпеливість творити день у день сильніший зв’язок співіснування, позначеного повагою і миром, на славу Бога і задля блага всіх.

Відвага набагато більше потрібна для того, щоб жити мирно, аніж для того, щоби провадити війну. Потрібна відвага, аби погодитися на зустріч, а не на конфронтацію; аби сказати «так» діалогові, а не насильству; «так» перемовинам і «ні» ворожнечі; «так» для виконання угод і «ні» провокаціям; «так» щирості, а не двоєдушності. Все це вимагає відваги, великого гарту духа.

Історія навчає нас, що самих по собі наших сил замало. Багато разів ми були близько миру, але Злий, за допомогою різних засобів, зумів цьому перешкодити. Тому сьогодні ми тут, бо знаємо й віримо, що потребуємо допомоги Бога. Ми не відмовляємося від власної відповідальності, але закликаємо Бога, і це наш акт найвищої відповідальності перед лицем наших сумлінь і перед нашими народами. Ми почули заклик і мусимо відповісти: заклик поламати спіраль ненависті й насильства, і переламати її одним словом: «Брат». Але щоб вимовити це слово, ми всі маємо підвести очі до неба і розпізнати себе як дітей одного й того самого Отця.

До Нього, в Дусі Ісуса Христа, я звертаюсь, прохаючи про заступництво Діви Марії, дочки Святої Землі та нашої Матері.

Господи, Боже миру, почуй наші благання!

Ми багато разів і довгі роки намагалися розв’язати наші конфлікти власними силами, а також використовуючи свою зброю. Як же багато подій ворожості й тьми, стільки пролитої крові, багато поламаних життів, стільки похованих надій… Але наші зусилля були даремні. Тепер, Господи, допоможи нам Ти! Ти дай нам мир, Ти навчи нас миру, Ти провадь нас до миру. Відкрий наші очі й серця, і дай нам відвагу сказати: «Нехай більше ніколи не буде війни», «разом із війною нищиться все». Влий в нас відвагу вчинити конкретні дії заради будування миру. Господи, Боже Авраама і пророків, Боже Любові, який створив нас і закликаєш, аби ми жили як брати, дай нам міць, щоби ми кожного дня були творцями миру. Дай нам здатність доброзичливо дивитися на всіх братів, кого ми зустрінемо на своєму шляху. Вчини нас спроможними почути плач наших громадян, які просять, аби ми змінили зброю на знаряддя миру, наші страхи на довіру і наші напруження на пробачення. Підтримуй в нас полум’я надії, аби з терпеливою витривалістю ухвалювати рішення про діалог і примирення, щоб у кінцевому підсумку переміг мир. І щоби з серця кожної людини були вигнані такі слова, як поділи, ненависть, війна! Господи, зверши роззброєння язика і рук, віднови серця й уми, аби слово, яке створює зустрічі, завжди звучало як «брат», а способом нашого життя став шалом, мир, салям! Амінь.

*

У своєму слові президент Шимон Перес зазначив, що мир неможливо здобути легко, і ми маємо докласти всіх зусиль, аби його осягнути, і це навіть якщо справа вимагатиме жертв або компромісів. Святе Місто Єрусалим, з якого він прибув, є «живим серцем юдейського народу». Він нагадав, що єврейською слова, які означають Єрусалим і мир, походять з одного кореня: «Бо мир є баченням Єрусалима», — додав глава держави.

На його думку, ізраїльтяни і палестинці гаряче прагнуть миру, а «сльози матерів, які оплакують своїх дітей, випечені в наших серцях». «Ми повинні покласти край крикам, насильству, конфліктові. Ми всі потребуємо миру, миру серед рівних», — сказав далі президент Ізраїлю. Обидва народи, сказав він, спроможні «принести мир своїм дітям». «Це наш обов’язок, свята місія батьків».

Президент Палестинської автономії Махмуд Аббас подякував Папі Франциску за скероване до нього запрошення. Цитуючи Коран, Аббас зазначив, що Єрусалим там вважається брамою до неба, і підкреслив значення міста для мусульманського світу. Він нагадав слова Господа Ісуса, адресовані Єрусалимові: «О, якби ти зрозуміло цього дня, що веде до миру!» (Лк 19, 42). Навів він також і слова св. Йоана Павла ІІ, який ствердив, що «коли в Єрусалимі настане мир, це пізнає цілий світ».

«Тому просимо Тебе, Господи, про мир у Святій Землі, Палестині та Єрусалимі разом з його людом. Благаємо Тебе, зроби Палестину, а зокрема Єрусалим, місцем безпечним для всіх віруючих і місцем молитви та культу сповідників трьох монотеїстичних релігій: юдаїзму, християнства й ісламу, і для всіх тих, хто хоче його навідати, як читаємо у святому Корані», — молився палестинський керівник. Він також просив Бога про безпеку для свого народу, який живе у вітчизні та в діаспорі. «Ми хочемо миру для нас і наших сусідів. Прагнемо до добробуту і миру духа як для себе, так і для інших», — закінчив свою молитву Махмуд Аббас.

Після того, як було посаджене деревце, члени делегацій обмінялися рукостисканнями  з Папою Франциском, Патріархом Варфоломієм І та з обома президентами. Потім Святіший Отець разом зі своїми гістьми попрямував до Дому Пія IV — офісу Папської Академії Наук, на неформальну розмову.

У молитві в день Зіслання Святого Духа, вознесеній за мир у Святій Землі, взяли участь також співпрацівники Папи, серед них держсекретар Апостольського Престолу кардинал П’єтро Паролін, декан Колегії кардиналів кардинал Анджело Содано, віце-декан кардинал Роже Етчегерай, префекти Папських рад: «Iustitia et Pax» — кардинал Петер Турксон, підтримки єдності християн — кардинал Курт Кох і міжрелігійного діалогу — кардинал Жан-Луї Торан.

 


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць