Папа: Господній учень не опускає руки перед лихом, а свідчить Євангеліє милосердя

Проповідуючи під час Святої Меси з нагоди Всесвітнього дня бідних, Святіший Отець торкнувся драматичних подій у світі, закликаючи не бути байдужим, а творити добро тим, хто цього зараз потребує. У роздумах про бідність не забракло згадки про війну, що є «матір’ю всіх форм бідності», та про звірства, яких зазнає український народ.

У неділю, 13 листопада 2022 р., Папа Франциск очолив в базиліці Святого Петра у Ватикані Святу Месу з нагоди VI Всесвітнього дня бідних. У богослужінні взяли участь численні особи, які отримують підтримку в церковних осередках служіння милосердя, а також ті, хто їм допомагає. У своїй проповіді Святіший Отець роздумував над уривком з Євангелії від Луки про те, як Ісус передвіщав зруйнування Єрусалимського храму (пор. Лк 21,5-19), говорячи про важкі хвилини в історії людства, які є можливістю для реалізації християнської надії, що провадить до служіння Христу в особі бідних.

Не піддаватись апокаліптичним сценаріям, творячи добро

«У той час як дехто говорить про зовнішню красу храму та захоплюється його камінням, Ісус пробуджує увагу до тривожних і драматичних подій, якими позначена історія людства. Дійсно, хоча храм, збудований руками людини, промине, як і все в цьому світі, важливо вміти розрізняти час, у якому живемо, щоб залишатися учнями Євангелія навіть посеред потрясінь історії», – розпочав свою проповідь Папа Франциск. Він звернув увагу на два заклики Христа, який показує нам шлях до розрізнення – не бути обманутими та свідчити.

Говорячи про перший заклик, Святіший Отець відзначив, що Господь хоче застерегти нас від спокуси «відчитувати найдраматичніші факти у забобонний або катастрофічний спосіб», який спонукає до того, щоб не братися за те, щоби чинити щось хороше. «Якщо ми думаємо у такий спосіб, то дозволяємо, щоб нами керував страх, а тоді з хворобливим інтересом шукаємо відповіді в нісенітницях ворожбитів чи в гороскопах, яких ніколи не бракує, – і сьогодні чимало практикуючих християн ходять до ворожок – або, знову ж таки, ми покладаємось на фантастичні теорії, які пропонує якийсь “месія” останньої години, які загалом завжди є пораженськими та змовницькими», – зазначив проповідник, підкреслюючи, що в такій поведінці «немає Господнього Духа». Ісус же, за його словами, застерігає нас: “Глядіть, щоб вас не звели”, тобто «не піддавайтеся засліпленню простацькою цікавістю, не реагуйте на події під впливом страху, а радше навчіться відчитувати події очима віри, певні, що коли будете близькими з Богом, то “навіть волосина з голови у вас не пропаде” (Лк 21,18)», – наголосив Папа.

І якщо історія людства всіяна драматичними подіями, то Христос, однак, говорить, що «це ще не кінець» (Лк. 21,9). «Учень Господа не дозволяє, щоб його атрофувала безвихідь, він не піддається занепаду духа навіть у найважчих ситуаціях, тому що його Бог є Богом воскресіння і надії, Який завжди знову піднімає», – зазначив Святіший Отець, підкреслюючи, що учень, натоміть, ставить запитання: «Що Господь хоче мені сказати через цей момент кризи?». «І також я хочу поставити запитання: що нам говорить Господь через цю третю світову війну?» – додав він.

Криза як можливість свідчити

Говорячи про другий заклик Христа – не дати себе обманути, Папа Франциск зазначив, що реалізація цього поклику є нагодою свідчити. «Я хотів би підкреслити це прекрасне слово: нагода. Це означає мати можливість зробити щось добре, виходячи з обставин життя, навіть якщо вони не ідеальні. Це прекрасне, типово християнське мистецтво: не залишатися жертвою того, що відбувається», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що психологія жертви є шкідливою, а християнин, натомість, «користається можливістю, яка прихована в усьому, що з нами відбувається, бачить добро, яке є можливим», кожне найменше добро, яке можна будувати, виходячи навіть із негативних ситуацій. У цьому контексті він зауважив, що будь-яка криза пропонує нагоди для для зростання, адже часто найважливіші кроки у житті робляться саме під час криз, моментів випробовування. Важливо, однак, запобігти тому, щоб криза вилилася в конфлікт.

«І тоді ми розуміємо запрошення, яке Ісус сьогодні звертає безпосередньо до мене, до тебе, до кожного з нас: в той як, як бачите шокуючі факти навколо себе, в той час, як розпалюються війни та конфлікти, коли стаються землетруси, голод і епідемії, що ви робите? Відволікаєшся, щоб не думаючи про це, обираєш дорогу світу, щоб не приймати до серця ці драматичні ситуації? Повертаєшся в іншу сторону, щоб не вплутуватися? Відвертаємося, щоб не бачити? Чи податливо та зневірено пристосовуєшся до того, що відбувається? А чи ці ситуації стають можливістю для свідчення Євангелія?» – мовив Папа.

Прислухатись до болю найслабших

Говорячи про Всесвітній день бідних, Святіший Отець зазначив, що Ісусове слово є сильним застереженням, щоб переламати ту внутрішню глухоту, яка заважає нам почути задушений крик болю найслабших. «Також і сьогодні ми живемо в поранених суспільствах і є свідками, як сказано в Євангелії, картин насильства, – вистачить згадати про жорстокість, якої зазнає український народ, – картин несправедливості та переслідувань. Більше того мусимо змагатися з кризою, породженою кліматичними змінами та пандемією, які залишила за собою сліди не лише фізичних негараздів, але також психологічних, економічних і соціальних. Також і сьогодні, браття і сестри, ми бачимо, як народ повстає проти народу, і з тривогою спостерігаємо за шаленим розростанням конфліктів, за лихом війни, яка спричиняє загибель багатьох невинних людей і примножує отруту ненависті», – зауважив Папа, додаючи, що саме бідні є найбільш ущемленими жертвами будь-якої кризи, однак «коли наше серце приглушене і байдуже, ми не в змозі почути їхній слабкий крик болю, плакати разом із ними і за них, побачити, скільки самотності й туги таїться також у забутих куточках наших міст».

Проповідник закликав не прислухатися до обману «пророків загибелі» та до «сирен популізму», а свідчити Євангеліє радості. «Не слідуймо за фальшивими “месіями”, які в ім’я прибутку проголошують рецепти, корисні лише для збільшення багатства небагатьох, прирікаючи бідних на маргіналізацію. Навпаки, свідчімо: запалюймо вогники надії посеред темряви, у драматичних ситуаціях, використовуємо можливості, щоб свідчити Євангеліє радості та будувати братерський світ, принаймні трохи братерськіший; мужньо докладаймо зусилля на користь справедливості, законності та миру, завжди стаючи пліч-о-пліч із найслабшими. Не тікаємо, щоб захищатися від історії, але борімося, щоб дати цій історії, яку переживаємо, інше обличчя», – закликав Святіший Отець.

Любити Бога, присутнього в убогому

Говорячи про завдання свідчити свою віру, проповідник вказав на Бога, який є нашим Отцем та дає для цього силу. «Ми повинні завжди повторювати це собі, особливо в найболючіші моменти: Бог є Батьком і Він поруч зі мною, Він знає і любить мене, Він чуває наді мною, Він не засинає, Він піклується про мене і з Ним навіть волосина з моєї голови не пропаде», – сказав Папа, закликаючи також любити та піклуватися про найбільш відкинутих і вбогих у яких присутній Ісус. «Ми не можемо залишатися подібними до тих, про кого говорить Євангеліє, милуючись прекрасним камінням храму, не розпізнаючи справжній Божий храм – людину, особливо бідну, в обличчі, в історії, в ранах якої присутній Ісус», – зазначив Святіший Отець.