Папа: християнин вміє чекати
  • Срд, 22/10/2014 - 15:57

«Християнин – це людина, яка вміє чекати Ісуса, а значить, це людина надії», – підкреслив Папа Франциск на Літургії вранці 21 жовтня.

Своєю жертвою Ісус Христос зробив нас «друзями, близькими людьми у світі».

Християни – це народ, об’єднаний Ісусом «по ту сторону будь-якої ворожнечі». Христос служить цьому народові, саме Він наділяє його ім’ям. Папа свою проповідь базував на Євангелії від Луки і Посланні святого апостола Павла до ефесян. У Євангелії Господь, звертаючись до учнів, порівнює Себе з паном, який повертається з шлюбного бенкету і, побачивши слуг активними (пильними), називає їх блаженними: «Істинно кажу вам: він підпережиться і посадить їх, і, підійшовши, буде прислуговувати їм». І перше служіння Ісуса християнам, пояснює Папа, – це дар імені, ідентичності: «Без Христа ми безликі». Папа пов’язав це зі словами апостола Павла: «Ви були у той час без Христа, відлучені від громади ізраїльської, і чужі заповітам обітниці, немавши надії й без Бога на світі. А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі, стали близькі Христовою кров’ю». Отже, Ісус дарував нам громадянство, приналежність до народу, ім’я та прізвище, сказав Папа Франциск, і «відчужені» недруги стали єдиними у Його Крові. «Бо Він є мир наш, що зробив із двох одне й зруйнував серединну перешкоду, скасувавши ворожнечу плоттю Своєю». «Всі ми знаємо: коли у нас немає миру з іншими людьми, є якась перешкода, стіна, що нас розділяє. Але Ісус пропонує нам Своє служіння, щоб зруйнувати цю стіну, щоб ми зустрілися. Якщо ми розділені, ми – недруги. Але Він зробив і більше, – примирив нас з Богом: з ворогів зробив друзів, з чужих зробив Своїми чадами».

Від «людей з вулиці» навіть не до «гостей», а до «співгромадян святим і своїх Богу»: ось що зробив Ісус Своїм пришестям. Для того, щоб це сталося з нами, потрібно тільки одне: очікування, подібно до того, як слуги з Євангелія очікували свого пана. «Очікувати Ісуса: хто не чекає Його, той закриває перед Ним двері, не дає Йому звершити справу миру, єднання, громадянства, більш того -  імені. Він наділяє нас ім’ям, робить нас синами Божими. У цьому і полягає очікування Ісуса, суть християнської надії.

Християнин – це людина надії, він знає, що Господь прийде».

Як звичайно, Папа попросив усіх задатися питанням: як я очікую Ісуса, і чи очікую Його взагалі? «Чи є у мене надія, що Він прийде? Чи відкрите моє серце, щоб почути Його стукіт у двері, почути, як Він відкриває двері?»

Християнин – це людина очікування, на відміну від язичника, який забуває про Ісуса і думає тільки про себе, про свої справи. Язичник – егоїст, він поводиться подібно богу: «Мені ніхто не потрібен». Така людина «закінчує погано, виявляється безіменним, без близьких, без громадянства».

Джерело: http://popefrancis.org.ua