Знати, що Ісус й надалі ходить вулицями наших міст, наповняє нас надією, яка визволяє від замкненості у собі та байдужості до життя інших. На це звернув увагу Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси, яку він очолив 25 вересня 2015 р. у спорткомплексі «Медісон-Сквер-Ґарден», що була останньою подією другого дня його перебування у Нью-Йорку.

Пригадавши, що на місці цього богослуження відбуваються різноманітні події спортивного, культурного, громадянського та політичного життя, Святіший Отець зауважив, що сьогодні тут пролунали слова пророка Ісаї: «Народ, що в пітьмі ходить, побачив світло велике». Це світло побачив люд, який прямував вперед, тобто, займався щоденними справами, переживав радощі і розчарування. «Божий люд, – додав він, – покликаний в кожній епосі споглядати це світло, яке прагне просвітити всі народи».

Як зазначив проповідник, однією з ознак «віруючого люду» є «здатність бачити» оте світло, «принести яке приходить Христос». Віруючий народ вміє «розгледіти, розпізнавати та споглядати живу присутність Бога у своєму житті та в своєму місті».

«Жити у великому місті – це щось доволі складне: мова йде про багатокультурний контекст з великими викликами, які нелегко долати, – вів далі Папа. – Великі міста пригадують нам про багатства, приховані в нашому світі: різноманітність культур, традицій та історій. Різноманітність мов, одягу, страв. Великі міста перетворюються у полюси, які, здається, представляють різноманітність способів, якими ми, люди, зуміли відповісти на питання сенсу життя в обставинах, у яких перебуваємо». Але великі міста також приховують обличчя тих, яких неначе виключено із життя громади, – чужинців, безпритульних, похилих віком… Вони стають «частиною міського пейзажу», який поволі починає бути «звичним для нашого ока й, особливо, для серця».

«Знати, що Ісус і надалі ходить нашими вулицями, є частиною життя Свого люду, Сам входячи та включаючи людей в єдину історію спасіння, наповняє нас надією, надією, яка визволяє нас від сил, які спонукають нас усамітнюватися, бути байдужими до життя інших людей та нашого міста», – підкреслив Святіший Отець, додаючи, що ця надія також закликає нас розгледіти серед «смогу» присутність Бога, «Який не перестає переходити нашими містами».

Як відповідь на запитання про те, як зустріти Бога, Який живе між нами, Ісуса, Який сьогодні діє в наших мультикультурних містах, Наступник святого Петра вказав на ознаки, якими пророк Ісая окреслив Ісуса: «Чудесний порадник, могутній Бог, довічний Отець, Князь миру».

Коментуючи ці ознаки, проповідник зауважив, що в Євангеліях бачимо, як до Ісуса приходило багато людей, які запитували, що мають робити. Він же Своїх учнів закликає виходити назовні, йти назустріч ближнім туди, де вони перебувають, а не там, де би нам хотілося, щоб вони були. «В Ісусі Бог став Еммануїлом, Богом-з-нами», – вів далі Папа, зазначаючи, що Бог завжди з нами, у щоденних речах та в наших домівках, і «ніщо не може відділити нас від Його любові. Бог, прямуючи вперед пліч-о-пліч з нами, «визволяє нас від анонімності, від життя, позбавленого облич», від «суперництва і самодостатності», відкриваючи нас «на шлях миру».

«Бог живе у наших містах, – підсумував Папа. – Церква живе у наших містах і хоче стати закваскою людей, досягнути всіх, супроводжувати всіх, звіщаючи чудесні речі про Того, Хто є чудесним Порадником, могутнім Богом, Отцем довічним, Князем миру».