Папа: Ісус мав повноту влади, бо служив людям
  • Втр, 10/01/2017 - 22:03

Три прикмети влади Ісуса, а саме служіння, близькість і послідовність, підкреслив Папа Франциск у проповіді, виголошеній в каплиці резиденції «Святої Марти» у Ватикані у вівторок 10 січня 2017 року. Святіший Отець використав уривок з Євангелії від святого Марка (Мк 1,21-28), в якому вказано, що Ісус навчав у синагозі «як повновладний, а не як книжники».

Проповідник говорив про те, що книжники навчали, але їхні слова не залишали сліду в людських серцях, бо вони не дотримувались того, що навчали. Ісус же, навпаки, був повновладним, Його влада була реальною, а книжників – тільки формальною.

«Ісус служив людям, пояснював, щоб вони добре зрозуміли основи віри: Він служив людям. Ісус мав наставлення слуги, а це надавало Йому влади. Законовчителів люди слухали, шанували, але не відчували їхньої влади, бо вони мали ментальність князів, що наказували людям. Христос же завжди був слугою всіх і саме це надавало йому авторитету, влади», – наголосив Його Святість.

Другою прикметою влади Ісуса Папа назвав близькість до людей. «Ісус не боявся людей: доторкався до прокажених, не відчував огиди до хворих, – пояснив Святіший Отець, – у той час як фарисеї погорджували бідними, невченими людьми, їм подобалось прогулюватись площами в красивих шатах. Їхня ментальністю була клерикальною.

Третя прикмета влади Христа – це послідовність. Ісус «жив тим, що проповідував. Існувала одностайність, гармонія між тим, що Він думав, відчував, робив». Законовчителі не були послідовними, їхнє наставлення було облудним, адже одне говорили, а друге робили. Тому Ісус перестерігав Своїх учнів: «Робіть і зберігайте все, що вони скажуть вам, але не робіть, як вони роблять». (Мт 23,3). «Законовчителі говорили правду, але не мали влади. Ісус же був покірним, служив людям, був близький до них, ніким не погорджував і будучи послідовним, був повновладним. Саме таку владу відчував Божий люд».

На закінчення проповіді Папа Франциск нагадав притчу про Доброго Самарянина і те здивування, яке огорнуло господаря заїзду, до якого він приніс пораненого й покинутого серед дороги чоловіка, якому ніхто не допоміг. Таке ж здивування відчували ті, які спостерігали за Ісусом і бачили Його владу – покірну, на служінні ближнім, близьку до людей і послідовну».