Папа: коли надто уповаємо на свої сили, а не на Бога, відчиняємо двері лукавому

Завершивши розпізнання прийняттям доброго рішення, потрібно залишатися пильними, щоби лукавий не повернув нас до відправної точки чи ще гіршого стану. Пильності була присвячена чергова загальна аудієнція Папи з циклу, зосередженого на розпізнанні.

 

Якщо бракує пильності, то дуже великим є ризик все втратити. Такою пересторогою Папа Франциск поділився з учасниками загальної аудієнції в середу, 14 грудня 2022, переходячи у роздумах про розпізнання до заключного етапу цього циклу повчань. Він нагадав, що обравши відправною точкою досвід святого Ігнатія Лойоли, в подальшому були розглянуті різні елементи процесу розпізнання, якими є молитва, пізнання себе самих і прагнення, наступним етапом була «матерія» цього процесу – стан спустошення або втіхи, і врешті, попереднього разу йшлося про підтвердження прийнятого рішення.

«Вважаю необхідним додати на цьому місці згадку про наставлення, суттєве для того, щоби вся праця, вкладена в те, щоби якнайкраще розпізнати й прийняти добре рішення, не була втраченою», – сказав Святіший Отець, вказуючи на пильність.

Бути завжди готовими

Покликаючись на проповідь Ісуса, представлену в Євангеліях, Папа підкреслив, що лукавий «може все зруйнувати», повернувши нас «до відправної точки», а то й привівши до «ще гіршого стану». Христос наполягає на тому, що «добрий учень завжди чуває», не піддається надмірному почуттю безпеки, коли все йде гаразд, «залишається уважним і готовим виконати свій обов’язок».

«Йдеться про стан духу християн, які очікують кінцевого Господнього приходу, але його можна також розуміти як звичайне наставлення, яке слід підтримувати в життєвій поведінці, таким чином, щоби наші добрі рішення, прийняті іноді після виснажливого розпізнання, могли витривало та послідовно зберігатися та принести плід. Якщо бракує пильності, то дуже сильним, як було сказано, є ризик усе втратити», – сказав Наступник святого Петра.

Святіший Отець пояснив, що не йдеться про небезпеку психологічного порядку, а про духовний вимір, про «справжній підступ злого духа», який очікує саме на мить, «коли ми почуваємося надто впевненими в собі», коли маємо, так би мовити, «попутний вітер». Ісус розповідає про злого духа, який повернувшись до дому, з якого був вигнаний, застає його прибраним, і коли господар не буде пильним, може знову опанувати його, а навіть привести з собою інших. І можемо запитувати себе, як так сталося. Хіба ця людина не була вправною у розпізнанні? Чи ж не отримала похвалу за те, що має впорядкований дім?

За словами Наступника святого Петра, може йти мова про те, що господар «надто закохався» у цей дім, тобто, в себе, і «перестав чекати на Господа». Можливо, через страх порушити цей порядок, він вже нікого не впускав до цього дому. «Одна річ є певною: в цьому замішана лиха гордість, зарозуміла думка, що мовляв ми є праведними, хорошими, в порядку», – сказав Папа, наголошуючи на тому, що коли ми надто покладаємося на себе, а не на Божу благодать, то «лукавий знаходить відчинені двері».

Знак мудрості

Підсумовуючи, Святіший Отець зазначив, що хоч це здається неможливим, але відбувається саме так, «кожен може перевірити це, замислившись над своєю особистою історією». «Не достатньо зробити добре розпізнання та прийняти добре рішення. Потрібно залишатися пильними, пильнувати отриману благодать», – сказав він, підкреслюючи, що «пильність є знаком мудрості, є насамперед знаком покори, а покора є магістраллю християнського життя».