- Пон, 30/09/2019 - 18:21
Спрага єднання з Христом через свідчення
Однією з характеристик місіонерів, за словами Папи, є «мужність Євангелія без надмірних розрахунків» та повне уповання на Господа.
“ Місія має свою містику, – наголосив він, – спрагу єднання з Христом через свідчення, якої зазнали ваші засновники й засновниці та яка їх спонукала повністю віддавати себе. Потрібно наново відкрити цю містику в усій її привабливій красі, бо для кожного часу вона зберігає надзвичайну силу. ”
Церква, що «виходить назовні»
Єпископ Риму подякував місіонерам за те, що відповіли на покликання присвятити своє життя місії «ad gentes» (до народів), роблячи, таким чином, особливий внесок у євангелізаційну діяльність усієї Церкви. Він додав, що місійні інститути допомагають Божому людові пам’ятати про те, що Церква повинна «виходити назовні» й нести всім народам Боже благословення. Вони також свідчать про те, що місія має спільнотний характер, і не є справою окремих людей.
Місія в обидва напрямки
Вказуючи на ще одну особливість місійного служіння в сучасному світі, Вселенський Архиєрей зазначив, що місія не відбувається «в односторонньому напрямку», з Європи до світу, а в обидва напрямки, тобто існує взаємообмін. «Сьогодні більшість покликань до священства й богопосвяченого життя, – підкреслив він, – народжуються на теренах, що раніше тільки приймали місіонерів».
Свідчити радість Євангелія
Наступник святого Петра наголосив, що місіонер повинен свідчити радість Євангелія, бо осередком місії є «привабливість Христа»: тільки Він є тим єдиним, Хто приваблює. Радість воскреслого Христа, за словами Папи, що виявляється в діалозі, в милосерді одні до одних, у гостинності й щедрості, приваблює й спонукає до єдності з Ним.
Свідчити навіть там, де це здається незручно й недоречно
Святіший Отець закликав членів місійних інститутів свідчити Христа всюди, навіть там, де нам це здається незручно й недоречно. «Свідчити Його всім життям, – додав він, – а не підприємницькими методологіями, які більше відповідають духові прозелітизму, аніж справжній євангелізації. Не забувайте, що головною дійовою особою євангелізації є Святий Дух. Він, Господь, зуміє допомогти вчинити так, щоб прийнялося зеренце, яким є Його ім’я, з любов’ю вимовлене місіонером чи місіонеркою, і повільно перетворить його в дерево міцної віри, в тіні якого багато хто зможе знайти відпочинок».