Папа: Молімося одні за одних, щоб бути витривалими у свідченні
  • Нед, 10/04/2016 - 11:55

У п’ятницю, 8 квітня 2016 р., ввечері, Папа Франциск очолив Святу Месу в каплиці “Redemptoris Mater” (Матері Відкупителя), що в Апостольському палаці, під час якої з ним молилася спільнота богословського центру «Ezio Aletti» та мистецької майстерні, яка діє при ньому.

Згаданий центр був заснований 1991 року з ініціативи святого Івана Павла ІІ та діє під проводом Отців Єзуїтів. Це осередок, в якому богослови різних конфесій поглиблюють різних церковних традицій в дусі міжкультурного та міжконфесійного діалогу, досліджуючи духовність східної Європи. При ньому також діє видавництво та мистецька майстерня, знана, зокрема, мозаїками, якими прикрашені відомі святині.

Євхаристійна молитва з Наступником святого Петра в каплиці Redemptoris Mater, яка, до речі, прикрашена мозаїками у виконанні митців з «Центру Алетті», була приурочена 25-річчю цього богословського осередку та 20-річчю художньої майстерні. Зі Святішим Отцем співслужили, зокрема, о. Марко Рупнік, ТІ, засновник і директор «Центру Алетті», та настоятель єзуїтської спільноти о. Мілан Жуст, ТІ. Молитву вірних після проповіді було виголошено у формі ектенії з Літургії візантійського обряду.

Під час проповіді Папа Франциск, у світлі біблійних читань, говорив про свідчення та покору. На основі розповіді з Діянь Апостолів про переслідування святих Петра та Івана, які, не зважаючи на тілесні покарання, присуджені Синодріоном, були щасливими з приводу того, що «удостоїлися» страждати за Ісусове ім’я, проповідник зазначив, що по-людськи дивлячись, свідчення завжди є втратою, поразкою.

Святіший Отець пояснив, що свідчення веде до страждання, до переслідування, яке, однак, є одним із Євангельських Блаженств. Мова йде не лише про пролиття крові, адже ті, які свідчать шляхом смирення та лагідності, також радше втрачають, а не набувають. І якщо хтось намагається слідувати за Христом з корисливих мотивів, така людина поклоняється ідолові гроша…

Папа зауважив, що в Євангельському уривкові розповідалося про те, як Ісус, після помноження хлібів, коли натовп хотів проголосити Його царем, відійшов у пустинне місце на гору, щоб на самоті молитися. За словами Святішого Отця, християнський шлях не терпить кар’єризму, але полягає у служінні та пониженні.

Підсумовуючи, проповідник заохотив молитися одні за одних, просячи у Господа Бога благодаті «давати правдиве свідчення силою Святого Духа», бо лише завдяки Йому ми можемо по-справжньому свідчити, пам’ятаючи також про блаженство переслідуваних задля Христового імені.