Зустріч з молоддю стала заключною велелюдною подією другого дня Апостольської подорожі Папи Франциска в Угорщину.

Ісус – це не персонаж із книжки казок, Він не є супергероєм з коміксу. Христос – це Бог, що взяв наше тіло, живий Бог, Який став близьким до нас. покликаючись на свідчення Бартлана, одного з юнаків, що промовляв перед ним, Папа Франциск підкреслив, що Ісус є Другом, найкращим між друзями, Братом, найкращим між братами. В суботу, 29 квітня 2023 р., після обіду Святіший Отець прибув до спорткомплексу Ласло Паппа в Будапешті, де відбулася зустріч з угорською молоддю. Як заведено в таких випадках, прозвучало вітальне слово єпископа, відповідального за душпастирство молоді, свідчення двох юнаків і двох дівчат, чергуючись з танцювальними постановками та піснями. Далі промовляв Наступник святого Петра.

Бог чуйний до наших мрій і потреб

Папа Франциск звернув увагу на те, що Ісус є Вчителем, Який перед тим, як давати відповіді, ставить запитання. Це справдилося і під час першої зустрічі з тими, хто стане пізніше Його учнями. «Чого шукаєте?» – каже Він двом з них, спрямованим до Нього Предтечою, а тоді зарошує іти разом з Ним. «Ісус не виголошує великі проповіді, а рушає в дорогу, іде з кожним із нас», – зазначив Святіший Отець, підкреслюючи, що Ісус не хоче, щоб Його учні були школярами, що повторюють уроки, а щоб були вільними, «товаришами в дорозі Бога, Який чуйний до їхніх проблем і мрій». Ісус «щасливий, коли ми досягаємо великі цілі», Він не хоче, «щоб ми були лінивими і диванними», щоби ми були «боязкими і мовчазними».

Перемагати в житті

Ділячись думками про те, «як перемагати в житті», Святіший Отець вказав на «два фундаментальні кроки, як і в спорті». Йдеться про те, щоби ставити високі цілі й про те, щоби тренуватися. Маєш талант? «Не відкладай його, думаючи, що для щастя достатньо необхідного мінімуму», – радить Папа, поширюючи цю пораду на добрі риси та благородні спонуки. А щодо тренування, то воно відбувається «в діалозі з Ісусом, Який є найкращим тренером». Христос також запрошує «будувати команду», тобто, долати шлях разом з іншими, в спільноті, «переживаючи спільний досвід», яким, за словами Святішого Отця, може бути Світовий день молоді.

Тиша як поле «духовного тренування»

Покликаючись на свідчення Крістіни, яка сказала, що «ми не присвячуємо час на тишу, бо боїмося самотності», Папа Франциск закликав «не боятися іти проти течії» та знаходити час на мовчання, що є «важливим елементом» тренування: зупинитися, щоби помолитися. «Сьогодні все говорить вам, що потрібно бути швидкими, ефективними, практично досконалими, як машини! Але ж ми не машини. Але потім розуміємо, що часто вичерпуємо пальне і не знаємо, що робити», – сказав він, уточнюючи, що зупинитися не означає «зануритися в меланхолію чи пережовувати свій смуток». «Мовчання – це терен, на якому можемо розвивати корисні стосунки, бо дає нам змогу довірити Ісусові те, чим ми живемо, приносити Йому обличчя й імена, занурити в Нього наші тривоги, згадати про друзів і проказати за них молитву», – вів далі Святіший Отець, пояснюючи, що це нагода перечитати сторінку з Євангелії, взяти до рук книжку, поспостерігати за природою, а не «приклеїтися до смартфона чи до соціальних мереж», бо «життя є реальним, а не віртуальним».

Віра – історія любові

Зазначивши, що «мовчання є воротами молитви, а молитва – воротами любові», Наступник святого Петра подякував Дорі за те, що вона у своєму свідченні говорила про віру як про «історію любові, де кожного дня долаєш труднощі підліткового віку, але знаєш, що існує Хтось поруч з тобою, Хтось для тебе, і цей Хтось, Ісус, не боїться долати разом з тобою будь-які перешкоди». Цьому допомагає молитва, бо «вона – діалог з Ісусом». «Коли молитеся, не бійтеся приносити Ісусові все те, що проходить через ваш внутрішній світ: почуття, страхи, проблеми, очікування, спогади, сподівання, все. Також і гріхи. Молитва – це діалог, це життя», – підкреслив Папа, наголошуючи на прекрасній рисі «мати сміливість правдивого», тобто, «не старатися показувати, що ніколи не боїмося», але відкритися і ділитися «своєю слабкістю з Господом і з іншими, не приховуючи, не одягаючи маску». Бо як показує Євангелія, Ісус робить великі речі «не з надзвичайними, а з правдивими людьми». «А сьогодні дуже потрібні правдиві люди!» – наголосив він.

Любити як Ісус

У цьому контексті Святіший Отець подякував Тодорові, який «увімкнув будильник», говорячи про те, що сьогодні місіонерська ревність приспана життям у безпеці та зручностях, «коли небагато кілометрів звідсіля триває війна, а страждання є порядком денним». З цього випливає заохочення «взяти життя в свої руки, щоби допомогти світові жити в мирі». Варто запитувати себе: що роблю для інших, для Церкви, для суспільства? «Запитуймо себе, в якому стані наша безкорисливість, наша здатність любити як Ісус, тобто, служити», – заохотив Папа.

Наважитися віддати все, що маємо

Останнє, на що звернув увагу Папа, було чудо помноження хлібів, описане в Євангелії від Івана. Серед натовпу, який слухав Ісуса, був юнак, який виявився завбачливим і взяв з собою поживу. Коли Ісус хотів нагодувати натовп, то знову ставить запитання учням, щоби «вивільнити їхню енергію». Хтось сказав, що є тут юнак, який має п’ять хлібів і дві риби, але «що це для такої кількості людей?». Однак, для Ісуса цього достатньо, щоб зробити чудо. За словами Святішого Отця, Євангелія не розповідає, як учням вдалося переконати юнака віддати все, що має, зробити «надзвичайний жест», тобто, віддати все, нічого не затримуючи для себе. «Він прийшов, щоби отримати від Ісуса, натомість змушений давати Ісусові. Але саме так стається чудо», – сказав Наступник святого Петра, підкресливши, що «трохи того хлопця стає багато в руках Ісуса». «Ось до чого веде віра: до свободи давати, до ентузіазму дару».