Гріхом є вважати, що ми спасаємося самостійно, а не Господь нас спасає. Бог дарує нам спасіння. Такою була провідна думка чергової проповіді Папи Франциска під час Святої Меси у «Домі святої Марти».

Свою ранкову проповідь у четвер, 19 грудня 2019 р., в каплиці «Дому святої Марти» у Ватикані Святішій Отець побудував довкола євангельського уривку з Євангелії від святого Луки, яким ми приготовляємось до свята Христового Різдва. Він також використав образ пустелі, яка заквітне, почерпнутий з пророка Ісаї.

Бог спроможній все перемінити

Як наголосив Папа, літургійні читання цього дня ставлять перед нами дві “пустині”, тобто двох безплідних жінок: святу Єлизавету та матір Самсона. Євангельська розповідь про Єлизавету пригадує нам події, пов’язані із старозавітнім Авраамом та його безплідною жінкою Сарою. Безплідність можна порівняти із пустинею, адже безплідна людина не залишає по собі потомства. Однак, як Єлисавета так і матір Самсона були жінками віри, вони довіряли Господеві. Ця довіра до Бога призвела, що пустеля розквітнула та обидві жінки вагітніють і стають матерями. Тут не йде мова про чудо, як наголосив Папа, це основа нашої віри: Господь може змінити все, навіть закон природи. Бог обдаровує людину Своїми дарами без нашої на це заслуги, задарма, з любові до нас.

Іван Христитель та Самсом – знати безкорисливого спасіння

Як наголосив Єпископ Риму, святий Іван Предтеча та старозавітній Самсон є знаками безкорисливості Божого спасіння, які вказують на те, що ніхто не може себе самого спасти; Господь спасає людину безкорисливо. Він єдиний, Хто може спасти нас з нашої мізерності і брутальності; якщо людина не ввіряється Його безкорисливості, то вона не знатна осягнути спасіння. Необхідно мати віру, яка також є Божим даром.

Усе є Божим даром

Глава Католицької Церкви пригадав, що ніхто із нас не може заслужити спасіння. Жодні молитви, піст, приналежність до церковних організацій та товариств, що є дуже добрими справами у житті християнина, не можуть нам гарантувати того, що ми спасемося. Спасіння – це Божий безкорисливий дар. Якщо ми не усвідомимо цієї безкорисливості з боку Господа Бога, то залишимося безплідними у нашому житті. Безплідними, тобто, неспроможними осягнути святість, потрапити до неба.

Прославляти Бога за Його безкорисливі дари

Дві жінки із сьогоднішніх біблійних уривків народили синів, які стали великими постатями в історії. Самсон піддався спокусі і впав у гріх, з якого потім таки підвівся. Його історія пригадує нам про те, що всі ми грішні і можемо впасти у гріх. Але великим гріхом є не зберігати тієї безкорисливості Божого дару. У сповіді слід не лише як папуга перелічувати вчинені гріхи, але виявити жаль за те, що змарнували Божий дар, ті дари, які ми отримали від Нього безкорисливо. Гріхом є бажання самостійно себе спасти. «У ці передріздвяні дні ми прославляємо Господа за безкорисливість спасіння, за безкорисливість життя, за все, що Він дарує нам задарма. Все є благодаттю!» – сказав на завершення Святіший Отець.