Папа: нове майбутнє праці, що ґрунтується на гідних та пристойних умовах
  • Чтв, 17/06/2021 - 15:40

Глава Католицької Церкви за допомогою відеопослання виступив під час першої сесії 109-ї Міжнародній конференції праці, яка опрацьовує програму подолання наслідків кризи, викликаної пандемією.

«Крім належного розуміння праці, для того, щоб вийти з триваючої кризи у кращих умовах, потрібен розвиток культури солідарності, аби протидіяти культурі відкинення, що лежить в основі нерівності, яка гнітить світ», – сказав Папа Франциск, промовляючи до учасників 109-ї Міжнародної Конференції Праці, що відбувається в режимі он-лайн. Захід проходитиме у двох сесіях, перша з яких закінчується 19 червня, а друга запланована наприкінці року. Вищий орган Міжнародної організації праці повинен прийняти підсумковий документ, присвячений подоланню наслідків пандемії Covid-19.

Уникнути помилок минулого

«Під час цієї тривалої кризи ми повинні й надалі в особливий спосіб дбати про спільне добро. Чимало можливих і передбачуваних потрясінь ще не проявилися, тож потрібні уважні рішення», – сказав Глава Католицької Церкви, промовляючи вказуючи на різні виклики у світі праці, пов’язані з пандемією, адже протягом 2020 року ми в усьому світі стали свідками «безпрецедентної втрати робочих місць». Тепер же, поспішаючи повернутися до дедалі активнішої економічної діяльності, варто уникнути «надмірного зосередження на прибуткові, ізоляції та націоналізмові, сліпому споживацтві та заперечуванні очевидних речей, які визначають дискримінацію» тих, кого вважають «призначеними для усунення» з наших суспільств. «Навпаки, шукаймо вирішень, які допоможуть нам збудувати нове майбутнє праці, що ґрунтується на гідних та пристойних умовах праці, що походить із спільного обговорення та спрямоване на спільне благо», – додав Папа.

Звернути увагу на особливо уразливих

Звернувши увагу на фундаментальну роль Міжнародної організації праці як «привілейованого простору для конструктивного діалогу», Святіший Отець назвав пріоритетним пошук відповідей на виклики, які стоять перед працівниками, «що перебувають на узбіччі світу праці», як от низько кваліфіковані робітники, поденно наймані, представники неформального сектору, мігранти й біженці. Чимало з них, разом із сім’ями, виключені з національних програм охорони здоров’я та соціального забезпечення. Це виключення, в свою чергу, ускладнює завчасне виявлення заражень, збільшуючи ризик виникнення нових вогнищ епідемії.

«Нестача механізмів соціального захисту перед обличчям наслідків Covid-19 викликала зростання бідності, безробіття, неповної зайнятості, зростання неформальних форм праці, затримку включення молоді в ринок праці, що є дуже серйозним, зростання дитячої праці, що ще гірше, уразливість переміщення осіб, продовольчу нестабільність і більшу загрозу зараження серед таких категорій, як хворі та похилі віком», – зазначив Папа, дякуючи за можливість поділитися деякими спостереженнями.

Дбати про участь усіх

За словами Святішого Отця, фундаментальною місією Церкви є закликати всіх трудитися разом з урядами, багатосторонніми організаціями та громадянським суспільством, щоб дбати про спільне добро та «всім гарантувати участь в цих зусиллях». «Ніхто не повинен бути відсунутим набік в діалозі на користь спільного добра, метою якого є, насамперед, будувати, зміцнювати мир і довіру між усіма», – наголосив він, вказуючи на важливість того, аби в цьому співпрацювали всі конфесії та релігійні спільноти. Водночас, «однією з ознак справжнього діалогу є те, що його учасники перебувають на тому самому рівні прав і обов’язків».

Другим аспектом, на якому наголосив Папа, є дбання про те, щоби «всі отримали захист, якого потребують, відповідно до своєї уразливості». Йдеться про підтримку та розширення соціального захисту, аби забезпечити доступ до медичних послуг і задоволення базових людських потреб. Періоди надзвичайного стану «вимагають спеціальних заходів надання допомоги», унаочнивши, водночас, «слабкі місця» систем соціального захисту. Врешті, потрібно гарантувати захист працівників та найуразливіших верств через пошану їхніх фундаментальних прав, що включає право згуртовуватися у профспілки. А оскільки «криза вже вплинула на найуразливіших», то вони не повинні «знову постраждати від заходів, впроваджуваних для прискорення відновлення, яке зосередиться виключно на економічних показниках».

Нікого не відкидати як непотріб

За словами Папи, коли визначаємо програму дій на період після Covid-19, потрібно присвятити особливу увагу «реальній загрозі» забути про тих, які залишилися позаду, бо їм загрожує ще гірший вірус, яким є егоїстична байдужість. «Суспільство не може прогресувати, відкидаючи інших мов непотріб», – наголосив він, застерігаючи від спокуси думати, що «все гаразд, якщо мені добре», яка веде до того, що інших приноситься в жертву на так званому «вівтарі прогресу».

«Дивлячись у майбутнє, є фундаментальним, аби Церква, тобто, співпраця Святого Престолу з Міжнародною організацією праці, підтримувала заходи, які виправляють несправедливі чи неправильні ситуації, що обумовлюють стосунки праці», – наголосив Глава Католицької Церкви, вказуючи на те, що загрозу становлять теорії, «які вважають вигоду та споживання незалежними елементами чи автономними змінними економічного життя, виключаючи робітників».

Глобальний погляд

Далі Святіший Отець вказав на те, що пандемія нагадала нам про те, що «не існує відмінностей і кордонів між страждаючими». Ми всі є тендітними, й, водночас, дуже цінними. Отож, прийшов час «усувати нерівність, виправляти несправедливість, яка загрожує здоров’ю всього людського роду». У цьому контексті Папа Франциск згадав виступ Пія ХІ, який серед «Великої депресії» 30-х років минулого століття викривав «асиметричність між робітниками й підприємцями як вражаючу несправедливість, яка надавала капіталові повний карт-бланш». Вже тоді Церква підтримувала позицію, що винагорода за працю повинна не лише задовольняти безпосередні потреби, але й відкривати можливість для заощаджень й створення «подушки безпеки» на майбутнє.

На думку Папи Франциска, Католицька Церква та Міжнародна організація праці, «відповідно до своєї відмінної природи та функцій», можуть і надалі здійснювати як власні стратегії, так і «використати нагоди, які з’являються, для співпраці в розлогому розмаїтті важливих дій».

Правильне розуміння праці

У цьому контексті Святіший Отець звернув увагу на те, що для сприяння цій спільній діяльності необхідно «правильно розуміти працю». Насамперед, потрібно зосередити належну увагу на всіх формах праці, включаючи нестандартні форми зайнятості. Адже «відсутність соціального захисту представників неформальної економіки та їхніх сімей» створює загрози для протистояння. Особливі наслідки пандемії відчувають жінки з неформальної сфери зайнятості, такі як вуличні продавці чи домашні робітниці.

Другим елементом правильного розуміння праці є те, що коли говоримо про неї як про стосунки, то вона «повинна включати вимір піклування, бо жодні стосунки неможливі без піклування». Одним із вимірів такого піклування є дбання про спільний дім, бо «праця, що не піклується, руйнує створіння, ставить під загрозу виживання майбутніх поколінь, не є шанобливою до гідності робітників і не може вважатися гідною», – наголосив Глава Католицької Церкви.

Культура солідарності

Крім правильного розуміння праці, для виходу з цієї кризи в кращих умовах, за словами Папи, потрібно розвивати «культуру солідарності», що протидіятиме культурі відкинення. Для цього потрібно «цінувати внесок усіх тих культур, які часто вважаються маргінальними, але підтримують живою практику солідарності». «Кожен народ має свою культуру, тож вважаю, що настав час остаточно звільнитися від спадщини просвітництва, що пов’язувало слово “культура” лише з певною формою інтелектуального вишколу та соціальної приналежності», – сказав він.

Заохочення політикам

Своє слово до учасників 109-ї Міжнародної конференції праці Папа Франциск завершив нагадуванням про те, що вони мають «великий шанс вплинути на процеси змін, які вже тривають». «Ваша відповідальність – велика, але ще більшим є добро, яке ви можете здобути», – сказав він, заохочуючи «дати відповідь на виклики, які стоять перед нами». В цьому контексті прозвучало заохочення політичним провідникам і тим, які працюють в урядових структурах, «завжди черпати натхнення з тієї форми любові, якою є політична милосердна любов». Бо як зазначається у енцикліці «Fratelli tutti», зусилля, спрямовані на те, щоби організувати та сформувати суспільство таким чином, аби ближній не перебував у злиднях є «незамінним актом любові».

Звернення до підприємців

Підприємцям Святіший Отець вказав на їхнє «справжнє покликання», яким є «виробляти багатство, що служить всім». Знову ж таки покликаючись на свою третю енцикліку, він наголосив, що підприємницька діяльність є «благородним покликанням». Підприємницькі здібності, «які є Божим даром», повинні бути спрямовані на поступ інших людей та на подолання злиднів. «Завжди, поруч із правом приватної власності, існує пріоритетне та випереджуюче право підпорядкування приватної власності загальному призначенню земних благ, тобто, право всіх користуватися ними», – нагадав він.

Виклики перед світом профспілок

Звертаючись з окремим словом до профспілок і керівників робітничих згуртувань, Папа закликав не дозволити зв’язати себе «гамівною сорочкою» та зосередити увагу на конкретних ситуаціях, беручись також за питання, пов’язані економічною політикою ширших масштабів та з макро-взаєминами. На цьому історичному етапі, за його словами, перед профспілковим рухом стоять два дуже важливі виклики: перший полягає у тому, щоби стати виразниками пророчого духа в суспільстві, викриваючи надужиття, а другий стосується новизни, що полягає в захисті не тільки тих, які перебувають всередині «фортеці праці», але й тих, які «поза мурами», тобто, тих, які «ще не мають прав, є виключеними зі світу праці».

Церква завжди поруч

Підсумовуючи своє звернення, Святіший Отець запевнив учасників конференції, що Церква підтримує їх і прямує пліч-о-пліч. «Церква надає свої ресурси, починаючи з духовних та від своєї соціальної доктрини. Пандемія навчила нас, що ми перебуваємо в тому самому човні і лише разом зможемо вийти з кризи».