Папа оновив статути Інституту Релігійних Справ, відомого як «Ватиканський банк»
  • Пон, 12/08/2019 - 14:30

Власноручним розпорядженням, оприлюдненим в суботу, 10 серпня 2019 р., Папа Франциск затвердив на дворічний випробувальний термін оновлені статути Інституту Релігійних Справ (Istituto per le Opere di Religione) – фінансової установи Ватикану, створеної 1942 року Папою Пієм ХІІ, яку популярно називають «Ватиканським банком». Дотепер діючий статут був затверджений святим Іваном Павлом ІІ 1990 року.

Місія Інституту Релігійних Справ

Статутні завдання установи залишаються незмінними: ними є «дбати про збереження та адміністрування рухомих і нерухомих благ, переданих або довірених інститутові фізичними чи юридичними особами, що призначені для релігійних справ чи діл милосердя».

Зовнішній ревізор

Серед головних нововведень – призначення зовнішнього ревізора, яким може бути або фізична особа, або відповідна фірма. Таким чином, в структурі управління Інституту скасовано посаду трьох внутрішніх ревізорів. Зовнішнього ревізора призначає Комісія Кардиналів на пропозицію Наглядової Ради на період трьох фінансових років підряд. Це призначення може бути поновленим лише один раз. Завданням ревізора є перевіряти рахунки й давати оцінку звіту інституту, перевіряти всі рахункові книги й документи, маючи право вимагати від установи всю інформацію, необхідну для виконання цих завдань.

Структура управління

Існують чотири ограни управління. На вершині структури – Кардинальська Комісія, яка складається з 5 членів, призначених Папою на п’ятирічний період, з можливістю лише одного повторного призначення.

Наглядова Рада складається з семи членів (раніше – п’яти), призначених на п’ятиріччя Кардинальською Комісією, які можуть бути перепризначені лише один раз. Рада може створювати відповідні консультаційні комісії з метою отримання відповідної допомоги в прийнятті рішень. Голова Наглядової Ради, призначений Кардинальською Комісією, є юридичним представником ІРС.

Кардинальська Комісія також призначає Прелата, мандат якого триває 5 років і може бути поновлений один раз. Його завданням є дбати про «моральний вимір» адміністраторів і працівників, щоб їхня діяльність була послідовною з католицькими принципами та місією інституту, дбаючи про постійний взаємообмін між всім персоналом. Крім того, він є хранителем архіву Кардинальської Комісії.

Четвертим органом управління є Дирекція. Генеральний Директор може бути призначений як на визначений час (п’ятиріччя з можливістю ще одного поновлення), так і на невизначений, втрачаючи посаду з досягненням 70 років життя.

Ексклюзивність зайнятості

В оновленому статуті також з’явилася стаття, що стосується персоналу Інституту, зобов’язуючи, у випадку прийняття на роботу, до винятковості праці, тобто, що вони не мають права виконувати іншу працю службового чи консультаційного характеру, як оплачуваної так і неоплачуваної, в інших інституціях, ані займатися підприємницькою діяльністю, або ж входити до господарських товариств. Всі працівники також зобов’язані дотримуватися «Етичного Кодексу», затвердженого Наглядовою Радою.

Вимоги щодо протоколювання

Статутами створено посаду спеціального секретаря, який є відповідальним за протоколювання засідань ради і комісій та зберігання відповідних протоколів. Впроваджено приписи, що стосуються протоколювання, виразно наголошуючи на тому, що протоколи повинні бути «вірними, точними і докладними» й бути зачитаними й затвердженими після кожного засідання. Їх необхідно зберігати в архіві, щоб гарантувати історичну пам’ять щодо фактів та можливість документальної перевірки в будь-який момент.

Посилання на канонічне право та інші нововведення

В статуті також уточняється, що ІРС не має ні філіалів, ні допоміжних структур. Відповідальність за збереження та адміністрування отриманих благ керується не лише законами Держави-Міста Ватикану, Статутом і Регламентом, але також приписами канонічного права. У випадку підтвердженої необхідності, засідання Наглядової Ради можуть відбуватися за допомогою телекомунікаційних засобів.

Клієнти Інституту Релігійних Справ

Згідно із рапортом за 2018 рік, ІРС обслуговує майже 15 тисяч клієнтів, половину з яких (53%) становлять чернечі ордени та згромадження; 12% – це дикастерії Римської Курії, органи Апостольської Столиці та Ватикану, нунціатури. Єпископські конференції, дієцезії та парафії складають 9% клієнтів, юридичні особи згідно канонічного права – 8%, кардинали, єпископи й духовенство – 8%, ватиканські працівники та пенсіонери – 8%, інші суб’єкти, включаючи фундації, створені відповідно до канонічного права – 2%.