Папа: Після Святої Меси розпочинається обов’язок християнського свідчення
  • Срд, 04/04/2018 - 14:59

Християни не ходять на Святу Месу лише для того, щоб виконати щотижневий обов’язок і більше про це не згадувати, але для того, щоб брати участь у Христових страстях і воскресінні, щоб жити дедалі більше по-християнськи. На це звернув увагу Папа Франциск, підсумовуючи під час загальної аудієнції у середу, 4 квітня 2018 р., цикл повчань про Святу Месу.

На початку зустрічі Святіший Отець, звернувши увагу на присутність квітів на площі, вказав на те, що Пасха асоціюється з розквітом, адже у воскреслому Христі розцвітає наше виправдання та святість Церкви. У цьому контексті він заохотив учасників аудієнції спільно обмінятися пасхальними побажаннями, скерувавши окрему думку до свого попередника Венедикта XVI, який спостерігав за зустріччю по телебаченню.

«Цією катехизою, – сказав Папа, – завершуємо цикл, присвячений Святій Месі, яка є, власне, спогадуванням, не лише згадкою, але поновним переживанням страстей і воскресіння Ісуса. Попереднього разу ми дійшли до святого Причастя та молитви по Причасті. Після цієї молитви Свята Меса завершується благословенням та відпущенням люду».

Святіший Отець звернув увагу на те, що подібно до того, як Свята Меса розпочинається знаком святого хреста, так і завершення літургійної чинності відбувається іменем Пресвятої Тройці. Однак, як підкреслив він, «добре знаємо, що коли Свята Меса завершується, відкривається обов’язок християнського свідчення». Адже участь у недільній Євхаристії – це не сповнення щотижневого обов’язку, аби більше про нього не згадувати, але участь в пасхальному таїнстві, щоб ще більше жити по-християнськи.

«Виходимо з храму, щоб “іти в мирі”, несучи Боже благословення в щоденну діяльність, в наші домівки, в середовище праці, посеред всіх занять земного міста, “прославляючи Господа своїм життям”», – сказав Папа, наголошуючи, що якщо виходимо з церкви, обмовляючи ближнього, то «Свята Меса не ввійшла до серця». Бо щоразу, як виходимо після Святої Меси, ми повинні «виходити кращими, ніж ввійшли».

Отож, Свята Меса «знаходить своє сповнення в конкретних рішеннях того, хто особисто єднається з Христовими таємницями». Це означає, що не слід забувати, що ми беремо участь в Євхаристії, щоб ставати «євхаристійними», тобто, «дозволити Христові діяти в наших ділах». І саме в цьому полягає святість: «робити те, що робив Христос». Або ж, як писав святий Павло: «Я розп'ятий з Христом. Живу вже не я, а живе Христос у мені».

За словами Святішого Отця, цей досвід святого Павла просвічує також і нас: «мірою того, як ми вмертвляємо свій егоїзм, тобто, все те, що противиться Євангелію та Ісусовій любові, всередині нас створюється більший простір для могутності Його Духа». Тобто, християни – це люди, які причастившись Христових Тіла й Крові, дозволяють Святому Духові розширити свої душі та горизонти.

«Оскільки дійсна присутність Христа в освяченому хлібі не припиняється після завершення Святої Меси, Євхаристія зберігається в кивоті для причащання хворих та тихої адорації Господа в Найсвятіших Тайнах; у дійсності, Євхаристійний культ поза Святою Месою, як у приватній, так і в спільній формі, допомагає нам перебувати у Христі», – сказав Папа, додаючи, що «плоди Святої Меси призначені для дозрівання в щоденному житті». Тож участь в Святій Месі – це зерно, яке зростає в щоденному житті й дозріває в добрих ділах.

Святіший Отець також зазначив, що «запалюючи в наших серцях Божу любов», Пресвята Євхаристія «віддаляє нас від гріха». Крім того, регулярна участь в Євхаристійній трапезі «відновлює, скріплює та поглиблює зв’язок з християнською спільнотою, до якої ми належимо, згідно із принципом, що Євхаристія творить Церкву». Врешті, участь в Євхаристії «зобов’язує нас щодо інших, особливо, убогих».

«Дякуймо Господеві за шлях поновного відкриття Святої Меси, яким Він дав нам можливість пройти разом; і дозвольмо притягнути себе з оновленою вірою до цієї дійсної зустрічі з Ісусом, нашим сучасником, що умер і воскрес за нас», – підсумував Папа, побажавши: «І нехай наше життя завжди квітне, як Пасха, цвітом надії, віри й добрих діл. Щоб ми завжди знаходили для цього сили в Пресвятій Євхаристії, в єднанні з Ісусом».