У посланні учасникам пленарної ради Міжнародної католицької комісії з міграції, заснованої 70 років тому, Папа Франциск поділився деякими думками, що повинні допомогти у накресленні напрямних для подальшої діяльності.

Щира вдячність за всю працю, яку Міжнародна католицька комісія з питань міграції виконала протягом сімдесяти років своєї діяльності проглядається між рядками послання, яке Папа Франциск надіслав учасникам пленарної ради цього органу. Комісію 1951 року створив Папа Пій ХІІ з метою сформувати між єпископськими конференціями мережу, яка б допомагала їм у душпастирстві мігрантів і біженців.

Пленарна рада зібралася, щоби обрати нове керівництво, затвердити нові статути та накреслити напрямні на найближче майбутнє. Святіший Отець використав цю нагоду, щоб підкреслити деякі точки, які, за його словами, можуть допомогти в цьому процесі розпізнавання.

Вираження колегіальності душпастирського дбання

Насамперед, Папа підкреслив, що характерною рисою комісії, яка відрізняє її від інших організацій, є «її церковна природа та місія», адже вона є «колегіальним вираженням душпастирської діяльності єпископів у сфері міграції, які в сопричасті з Папою беруть участь у його піклуванні про Вселенську Церкву». Саме тому, пояснив Святіший Отець, він помістив згадку про цю комісію до тієї частини Апостольської конституції про Римську Курію, де йдеться про Дикастерію служіння цілісному людському розвиткові. Учасники пленарної ради офіційно представляють єпископати, що приєдналися до комісії, підтверджуючи своє бажання «докладати спільні зусилля для того, щоби приймати, захищати, підтримувати та інтегрувати мігрантів і біженців».

Два напрямки церковної місії

Далі Папа зазначив, що церковна місія комісії здійснюється у двох напрямках: зовнішньому та внутрішньому. Насамперед, йдеться про те, щоби «надавати якісну підтримку єпископським конференціям і дієцезіям», які опиняються перед необхідністю дати відповідь на «численні та складні міграційні виклики нашого часу». Це означає розробляти та здійснювати проекти душпастирства мігрантів, як також відповідно вишколювати душпастирських співробітників для цього. Якщо ідеться про зовнішній напрямок, то комісія, за словами Святішого Отця, «покликана відповідати на глобальні виклики та на надзвичайні ситуації», як також здійснювати служіння адвокації в міжнародній сфері та посилювати чутливість до тем, пов’язаних з міграцією.

Вдячність і заохочення

«Від щирого серця дякую вам за всю ту працю, яку виконала комісія протягом цих сімдесяти років. Чимало з цих дій мали справді вирішальний вплив. Дякую вам, зокрема, за великодушні зусилля з метою допомогти Церквам дати відповідь на виклики, пов’язані з масовим переміщенням людей, викликаним війною в Україні. Йде мова про найбільше переміщення біженців у Європі після другої світової війни», – пише Папа, додаючи, що не можемо також забувати про мільйони прохачів притулку, біженців і переміщених осіб в інших частинах. «Як Церква, – підсумовує він, – хочемо служити всім й енергійно трудитися на користь будування майбуття миру».