Папа про діалог з лютеранами: звільнитися від пересудів, простити й спільно молитися за єдність
  • Птн, 31/03/2017 - 16:43

Як християни, ми покликані звільнитися від пересудів щодо віри інших та взаємопрощати кривди, завдані нашими попередниками, спільно випрошуючи в Бога дару єдності. На цьому наголосив Папа Франциск, приймаючи у п’ятницю, 31 березня 2017 р., учасників міжнародної наукової конференції на тему: «Лютер 500 років опісля. Прочитання лютеранської Реформації в її історично-церковному контексті», яку організував Папський Комітет історичних наук.

Святіший Отець зізнався, що першим почуттям, яке пробудилося в його серці, коли він довідався про цю ініціативу, була «вдячність Богові, супроводжувана також подивом», зважаючи на те, що ще донедавна така зустріч була немислимою: «Католики й лютерани збираються разом, щоб поговорити про Лютера з ініціативи Апостольської Столиці: ми дійсно доторкаємося до плодів діяння Святого Духа, який переступає через всі перешкоди й перетворює конфлікти в нагоди для зростання в сопричасті».

Глава Католицької Церкви висловив задоволення з приводу того, що спільне спогадування річниці Реформації дало також нагоду науковцям з різних інституцій «спільно поглянути на ці події». На його думку, дослідження постаті Лютера та його критики проти Церкви того часу й папства є внеском у «подолання атмосфери взаємної недовіри й суперництва», якими «надто довго» були позначені стосунки між католиками й протестантами.

«Уважне й ретельне дослідження, вільне від пересудів й ідеологічної полеміки, сьогодні дає змогу Церквам шляхом діалогу розпізнавати й прийняти все те, що в Реформації було позитивного й законного, а також відмежуватися від помилок, перебільшень та невдач, визнаючи гріхи, які привели до поділів», – зазначив Папа, додаючи:

«Ми добре усвідомлюємо, що минуле неможливо змінити. Однак, сьогодні, після п’ятдесяти років екуменічного діалогу між католиками й протестантами, можемо здійснити очищення пам’яті, яке не полягає в нездійсненному виправленні того, що трапилося п’ятсот років тому, але в тому, щоб “представити цю історію по-іншому”, без слідів образи за зазнані кривди, яка викривлює наше бачення одні одних».

«Сьогодні, – підсумував Глава Католицької Церкви, – ми всі, як християни, покликані звільнитися від пересудів щодо віри, яку інші сповідують з відмінними акцентами й мовою, взаємообмінятися прощенням за провини, заподіяні нашими батьками та разом випрошувати в Бога дару примирення та єдності».