Папа про навернення святого Ігнатія Лойоли: вкладати в те, що вартісне

Папа Франциск надіслав послання на ім’я Архиєпископа Барселони з нагоди спогадування 500-річчя прибуття до міста святого Ігнатія Лойоли, що було одним із етапів на дорозі його навернення.

«Бог через кризи говорить нам, що ми не є панами історії з великої літери, ані нашої історії, і хоч ми вільні у тому, щоби позитивно аби негативно відповісти на заклики Його благодаті, світом завжди керує Його задум любові», – читаємо в листі, який Папа Франциск надіслав на ім’я кардинала Хуана Хосе Омелли, Архиєпископа Барселони та голови Єпископської Конференції Іспанії, приуроченому до 500-річчя подорожі до каталонського міста святого Ігнатія Лойоли.

Пів тисячоліття тому, 14 листопада 1522 року, майбутній засновник Товариства Ісусового залишив родинне помістя в Лойолі та вирушив до Барселони, щоб сісти на корабель до Єрусалиму. Під час подорожі сталася тривала зупинка в Манрезі, де Ігнатій зрікся свого шляхетського одягу та меча. «Після служби королю та своїм переконанням аж до пролиття своєї крові, наш герой, поранений на тілі й у душі, скинув все зі себе та виявив рішучість у тому, щоби йти за Христом у вбогості та покорі», – пише Папа, зауваживши, що в цей час особливе значення має замислитися над тим, як Бог послужився війною та епідемією.

Святіший Отець пояснив, що війна та поранення стали причиною навернення Ігнатія, натомість чума стала на заваді приїздові до Барселони, змусивши зробити вимушену зупинку в Манрезі. «Це великий урок для нас, – підкреслює він, – бо перед наверненням не бракує війн і епідемій. Можемо, отже, використати їх як нагоду змінити курс, яким ми прямували досі, та вкладати в те, що є вартісним».

Ось чому кризи, за словами Папи, стають нагодою для того, щоби розпізнавати першість Бога. «Ігнатій був слухняним на цей поклик, і, насамперед, не затримав цю благодать для себе, але від самого початку побачив у ній дар для інших, як спосіб і метод, що може допомогти іншим зустріти Бога, відкрити свої серця та дозволити Йому ставити нам запитання. Відтоді, – підсумував Святіший Отець, – його духовні вправи, разом з іншими дорогами вдосконалення, постають перед нами як ота драбина Якова, що веде від землі до неба, що Ісус обіцяє тим, хто Його щиро шукає».