На початку нового року Глава Католицької Церкви зустрівся з Послами країн, які підтримують двосторонні стосунки зі Святим Престолом.

«Слухняність духовній місії, що випливає з наказу, з яким Господь Ісус звернувся до апостола Петра: “Паси мої ягнята”, спонукає Папу та Святий Престол турбуватися про весь людський рід та його потреби, також і матеріального та суспільного характеру. Водночас, Святий Престол не має наміру втручатися в життя держав, але хоче бути уважним і чуйним слухачем проблем, які заторкують людство, зі щирим та смиренним прагненням служити спільному добру кожної людини», – наголосив Папа Франциск, приймаючи в понеділок, 7 січня 2019 р., в Апостольському палаці у Ватикані дипломатичний корпус, акредитований при Святому Престолі.

Традиційна на початку року зустріч стала нагодою, щоб підбити деякі підсумки минулих подій та замислитися над викликами найближчого майбутнього. Через Послів Святіший Отець склав побажання миру й добробуту народам, яких вони представляють.

Відновити багатосторонність в міжнародній політиці

Провідною думкою тривалої, майже годинної, промови Глави Католицької Церкви був заклик наново оживити дружбу на співпрацю між народами, розвивати багатополярну систему, яка сьогодні переживає кризу, шукаючи спільні вирішення для добра всіх народів, також приймаючи «компроміси, яких неможливо уникнути». За його словами, там, де існують односторонні вирішення та партикулярні інтереси, стаємо свідками гноблення слабшого сильнішим.

Папа звернув увагу на ряд річниць тих подій, які позначили діяльність міжнародної спільноти. Це, зокрема, сторіччя заснування Ліги Націй, яка започаткувала «сучасну багатосторонню дипломатію, за допомогою якої держави стараються визволити взаємини від логіки гніту, що веде до війни». Контекстом її заснування було завершення Першої світової війни, а наслідком провалу цього «першого експерименту багатосторонньої системи» став початок Другої світової війни.

Як зауважив Глава Католицької Церкви, сьогодні багатосторонність переживає нову кризу. З’являються «націоналістичні тенденції», що шукають «безпосередньої та вузькоглядної підтримки» замість «терпеливого дбання про спільне добро з довготривалими відповідями». Викликом стало також переважання в міжнародних організаціях груп впливу, які «нав’язують власні бачення та ідеї, породжуючи нові форми ідеологічної колонізації». В цьому контексті Папа Франциск цитує слова свого попередника святого Павла VI, сказані 1965 року в осідку ООН в Нью-Йорку, закликаючи «по-новому переосмислити співжиття між людьми», зважаючи на «наше спільне походження, нашу історію та спільну долю».

Виклики, що стоять перед міжнародною спільнотою

В згаданій промові, накреслюючи цілі багатосторонньої дипломатії, Папа Монтіні вказав на два елементи, що є співзвучними з духовною місією Єпископа Риму, якими є першість справедливості й права та захист найслабших. Святіший Отець Франциск згадав різні країни, складаючи побажання миру й примирення. Він говорив, зокрема, про ситуацію в Нікараґуа та Венесуелі, як також в деяких африканських країнах, де триває насильство. Згадав про зміцнення стосунків між Святим Престолом і В’єтнамом та підписання Тимчасової Угоди з Китаєм щодо призначення єпископів, висловивши сподівання на те, що це допоможе вирішити відкриті питання та сприятиме релігійній свободі.
Говорячи про підтримку потребуючих, Глава Католицької Церквизгадав про гуманітарну ініціативу допомоги постраждалим від війни в Україні, говорив про наслідки війни в Сирії та Ємені, про ситуацію в Іраку та на всьому Близькому Сході, закликаючи також захистити християн у регіоні та боротися проти спроб «посіяти ворожнечу між мусульманами та християнами». Кроком з метою сприяння міжрелігійному діалогові покликані стати його подорожі до ОАЕ та Марокко.

Звертаючи увагу на становище мігрантів і біженців, Папа знову звернувся із закликом до солідарності, наголошуючи на необхідності «спільної відповіді, узгодженої між всіма країнами», що шануватиме «законні клопотання як держав, так і мігрантів та біженців». У цьому контексті також прозвучали слова вдячності тим країнам, які дали пристановище втікачам від збройних конфліктів. Він також згадав про молодь, яка сьогодні зустрічає перешкоди на дорозі будування свого майбутнього, про виклики, що стоять перед світом праці, та необхідність й далі боротися проти дискримінації.

Святіший Отець не оминув увагою також знаків надії, якими назвав порозуміння між Ефіопією та Еритреєю, позитивні сигнали, що надходять з Корейського півострова, розвиток ситуації в Південному Судані. З його уст знову прозвучав рішучий заклик до ядерного роззброєння, врегулювання ринку зброї та спільного дбання про нашу планету, протидіючи глобальному потеплінню.

Наприкінці своєї промови Папа згадав також 30-річчя падіння Берлінської стіни, що припадатиме 9 листопада. Ця подія, за його словами, стала завершенням «Холодної війни», а країни східної Європи віднайшли свободу після десятиріч утисків. У актуальному контексті «переважання нових відцентрових сил» та спокуси «опускати нові завіси» важливо не втратити усвідомлення користей, які приносить наближення й дружба між народами. Врешчі, 11 лютого відзначатиметься 90-річчя сучасної Держави-Міста Ватикану.

Двосторонні стосунки Святого Престолу

Станом на сьогодні 183 країни світу підтримують дипломатичні стосунки зі Святим Престолом. До цих країн слід додати Європейський Союз та Суверенний Мальтійський Орден. Свої посольства в Римі мають 89 країн.

Двосторонні стосунки між Святим Престолом й Україною були встановлені 8 лютого 1992 року. Сьогодні Надзвичайним і Повноважним Послом України при Святому Престолі є Тетяна Іжевська, яка також брала участь у сьогоднішній аудієнції з Папою Франциском.