Папа: просімо про благодать сорому; це дорога до прощення
  • Чтв, 07/06/2018 - 16:51

Про благодать сорому, про щире визнання наших гріхів у сповідальниці та незглибиме Боже милосердя до каяника написав Святіший Отець у вступному слові до чергового видання молитовника ««Хто молиться, той спасеться»

«Сором є благодаттю, якщо спонукає нас просити пробачення, як є благодаттю дар сліз, що обмиває наш погляд, дозволяє нам краще бачити реальність», – підкреслив Папа Франциск у передмові до 6-го видання молитовника «Хто молиться, той спасеться», редакції о. Джакомо Тантардіні (1946-2012), що є свого роду посібником для тих, які бажають навчитись добре сповідатись.

Молитовник, що пережив 6 видань

Молитовник, де вміщені найпростіші християнські молитви, вперше був опублікований у 2001 році журналом «30 Giorni». В скорому часі побачили світ його наступні видання, аж до 5-го у 2005 році, вступ до якого підписаний тодішнім кардиналом Йозефом Ратцінґером. Натомість, сьогоднішнє видання починається словами Папи Франциска, який цитує святого Амбросія: «Отож, прийди, Господи Ісусе. Прийди до мене, шукай мене, знайди мене, візьми мене за руку, веди мене». Ця молитва, як зазначив Святіший Отець, була дуже дорогою для упорядника молитовника о. Тантардіні і він часто її повторював.

Найкращий подарунок

У вступному слові до цього видання, датованому 28 березням 2018 р., Папа Франциск пригадує, що для назви молитовника були обрані слова святого Альфонса Ліґуорі, які відображають, що без Бога ми нічого не можемо осягнути. Молитовник був перекладений багатьма мовами та розійшовся сотнями тисяч примірників по всьому світі.

«Маленька книжечка, – як назвав її Вселенський Архиєрей, – народилася з ініціативи о. Тантардіні на прохання молоді, яка наверталась на християнство». І сьогодні друзі автора вважають її найпрекраснішим дарунком, який о. Джакомо їм зробив. Особливо тому, що окрім молитов у цьому молитвенику є усе те, що може допомогти людині добре приготуватись до сповіді. При цій нагоді Папа цитує вислів, який автор дуже часто повторював, зокрема, в останній період свого життя: «Хто добре сповідається, той стає святим».

Що потрібно для доброї сповіді?

Далі Глава Католицької Церкви зупиняється на роздумах про сповідь, зазначаючи, що точкою відправлення для сповіді є іспит совісті, щирий біль за вчинене зло. Після чого йде звинувачення у конкретний та свідомий спосіб окремих гріхів. Для Господа вистарчає нашого каяття. Його милосердя терпеливо чекає на повернення блудного сина. А навіть більше, воно випереджує, торкаючись серця грішника, викликаючи тим самим у нього бажання наново бути обнятим незмірною ніжністю Господа Бога та знову почати ходити.

Саме тому, як наголосив Папа, у сповідальниці мусимо бути конкретними у визнанні своїх гріхів, уникаючи скритості, адже ж це сам Господь «закриває нам уста», немов каже: «Вистарчить!». Для Нього вистарчає побачити цей щирий біль у нашому серці; Він не хоче тортур нашої душі, але бажає її обійняти, прагне нашої радості. Тому, на переконання Святішого Отця, «Ісус прийшов, щоб спасти нас такими, якими ми є: бідними грішниками, які просять, щоб їх шукали, знайшли, взяли за руку та привели до Нього».