Християнська радість – це не поверховна радість, не та, що випливає зі споживацтва, але та, що заторкує наше нутро, в той час, як ми очікуємо Того, Який вже прийшов принести спасіння у світ. Думками про це Папа Франциск поділився 11 грудня 2016 р. перед проказуванням молитви «Ангел Господній», коментуючи літургійні читання третьої неділі Адвенту, що присвячена саме темі радості, до якої святий Павло запрошує словами: «Радійте, завжди, у Господі; і знову кажу: радійте, бо Господь близько».

Особливими паломниками, які цього дня наповнили площу святого Петра у Ватикані, були вихованці римських ораторіїв та груп дитячого й підліткового душпастирства, які принесли статуйки Дитяти Ісуса, призначені до домашніх вертепів, аби Папа їй поблагословив. Вони вранці взяли участь у Святій Месі в базиліці Святого Петра, після якої наповнили площу своїм ентузіазмом та гамором.

Звертаючись до дітей з окремим привітанням, Святіший Отець попросив: «Дорогі діти, коли разом з батьками молитиметися перед вашими вертепами, то просіть Дитятко Ісуса, аби допоміг всім нам любити Бога й ближнього. І не забувайте також молитися за мене, як і я пам’ятаю про вас».

Коментуючи читання третьої неділі Адвенту, Наступник святого Петра зазначив, що вони представляють нам «найавтентичнішу радість, смак якої ми покликані відкривати», очікуючи «обіцяного Месію, що народився у Вифлеємі з Пречистої Діви Марії». «Літургія слова, – сказав він, – пропонує нам відповідний контекст, щоб зрозуміти і пережити цю радість».

Святий пророк Ісая говорить про пустелю, про суху землю, промовляє до виснажених людей. Це є описом «становища відчаю, долі того, хто живе без Бога». Й ось, врешті, звіщається спасіння: «Не бійтеся! Ось Бог ваш прийде і спасе вас». Тоді пустеля розквітає, а радість й утішення наповнюють серця. Як зазначив Папа, ці знаки, «провіщені Ісаєю», здійснилися в Ісусі, Який, відповідаючи посланцям святого Івана Христителя, що просив сказати, чи Він – Месія, каже: «Сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві встають».

«Не слова, а факти підтверджують, як спасіння, принесене Ісусом, охоплює цілу людину та її відроджує. Бог увійшов в історію, аби звільнити нас від рабства гріха; поставив свій намет між нами, щоб розділити з нами наше життя, перев’язати і зцілити наші рани й дарувати нам нове життя. Радість є плодом цього діяння Божого спасіння та любові», – сказав Святіший Отець, додаючи, що ми покликані «піддатися почуттю веселощів» задля приходу Господа в наше життя, «сумному християнинові чогось не вистачає».

Як підкреслив Наступник святого Петра, «Різдво вже близько», на що вказують вже численні на наших вулицях та в наших домівках його символи. Але ці «зовнішні знаки» заохочують нас «приймати Господа, Який завжди приходить і стукає до наших дверей», заохочують «розпізнавати Його кроки серед кроків наших ближніх».

«Сьогодні, – підсумував Папа, – ми запрошені радіти з приводу вже близького приходу Відкупителя, ми покликані ділитися цією радістю з іншими, несучи розраду й надію бідним, хворим, самотнім і нещасливим. Нехай же Пречиста Діва Марія, Господня Слугиня, допоможе нам слухати Божий голос на молитві та співчутливо служити Йому, присутньому в ближніх, аби приготованими дійти до різдвяної зустрічі, приготувавши серця до прийняття Ісуса».

Після проказування молитви «Ангел Господній», ще раз закликавши вірних не забувати про трагедію в Сирії та молитися за її мешканців, Святіший Отець також скерував свою думку до Лаосу, де цього дня відбулася беатифікація місіонера о. Маріо Бордзаґи, ОМІ, мирянина-катехита Поля Той Сюя та чотирнадцяти співтоваришів, вбитих з ненависті до віри. «Нехай же їхня геройська вірність Христові стане заохоченням і прикладом для місіонерів й, особливо, для катехитів, які на місійних теренах здійснюють дуже цінну й незамінну апостольську діяльність, за яку їм вдячна вся Церква», – побажав він.