Папа: Справжній християнин не зупиняється на першій благодаті
  • Пон, 12/03/2018 - 13:52

«Як не побачите знаків і чудес, не віруєте». З таким картанням Ісус звернувся до царського урядовця, який вийшов Йому назустріч, просячи зцілення хворого сина. Складається враження, що Ісус починає втрачати терпеливість, бо людей, здається, з усього, що Він робить цікавлять лише чуда. Таку думку Святіший Отець висловив, проповідуючи під час ранкової Святої Меси у понеділок, 12 березня 2018 року.

За словами проповідника, Ісус, немовби, запитує: «Де ваша віра?». Адже побачити чудо й сказати: «О, в Тебе – могутність, Ти – Бог», – це акт віри, «але дуже малесенький». Зродившись, така віра повинна зростати. «Де твоє прагнення Бога? Бо вірою є саме це: прагнути віднайти Бога, зустрітися з Ним, перебувати з Ним, бути з Ним щасливим», – сказав Папа.

У першому читанні, що було з Книги пророка Ісая, прозвучали Господні слова: «Бо ось Я творю нове небо й нову землю. Ви ж радуйтеся й веселіться по віки вічні з-за того, що Я творю». Як зауважив Святіший Отець, Господь звертає нашу увагу на радість, яка випливає з того, щоб бути з Ним:

«Коли Господь приходить у наше життя та робить чудо всередині кожного з нас, а кожен з нас пізнає, що Господь учинив у його житті, на цьому все не завершується. Це є запрошенням прямувати далі, не зупинятися, “шукати Господнє обличчя”, як каже псалом».

За словами проповідника, чудо є лише початком. Отож, варто замислитися над тим, що Ісус подумає про тих християн, які зупинилися на першій отриманій благодаті? Вони схожі до людина, яка на бенкеті вдовольнилася споживанням закуски й пішла додому, не дочекавшись головної страви. «Бо, – сказав він, – існує чимало християн, які зупинилися і не прямують вперед, які зав'язли в щоденних речах, навіть і добрих, але не зростають. Християни, що є немовби на стоянці. Посаджені в клітку християни, які не вміють літати, мріючи про те прекрасне, до якого нас кличе Господь».

Підсумовуючи, Папа наголосив, що справжній християнин готовий ризикнути й виходить із своїх забезпечень, тому кожному варто у своєму серці відповісти на запитання: «Чи я шукаю Господа? Чи може боюся й залишаюся посереднім?» – та: «Яким є моє прагнення: лише закуска, чи увесь бенкет?».