Папа: суддівська справедливість не обмежується бюрократичними чинностями
  • Чтв, 01/02/2018 - 17:32

«Сьогодні хотів би роздумати разом із вами над одним властивим аспектом вашого суддівського служіння, тобто над центральним місцем сумління, що, одночасно, є сумлінням кожного із вас і тих людей, справами яких ви займаєтесь», – розпочав свою промову Папа Франциск у понеділок, 29 січня 2018 р., звертаючись до Декана, суддів, адвокатів та інших працівників і співробітників Римської Роти, що є одним із трьох найвищих трибуналів Апостольської Столиці, з народи інавгурації нового судового року, додавши, що їхню діяльністю можна назвати служінням задля миру сумлінь.

Глава Католицької Церкви зазначив, що розглядаючи подружні справи, перш ніж зробити вирок щодо дійсності чи недійсності подружнього союзу, вони, в деякому сенсі, стають експертами сумління вірних. Він пригадав, що для здійснення такого відповідального служіння, яке їм довірила Церква, вони повинні завжди просити Божої допомоги, виявляючи при цьому зв’язок між моральною впевненістю, до якої повинен дійти суддя, перш, ніж видати вирок у якійсь справі, та простором свого сумління, відомого лише Святому Духові та Ним підтримуваного.

«Отож, дякуючи світлові Святого Духа, вам дано можливість входити у священну сферу сумління вірних», – наголосив Папа, пригадуючи також про те, наскільки важливою темою стало питання сумління для учасників двох останніх Синодів Єпископів, про що свідчить пост-синодальне Апостольське Напоумлення «Amoris laetitia».

Святіший Отець зазначив, що сумління відіграє вирішальну роль у вирішальних виборах, на які наважуються наречені, бажаючи вступити у спільне співжиття у подружжі та закласти сім’ю, згідно Божого плану. Церква, що є ніжною Матір’ю, стараючись заспокоїти сумління своїх вірних, які потребують правди, побачила потребу запросити всіх тих, які звершують свою діяльність у сфері подружжя та сім’ї, до відновленої свідомості про необхідність допомагати нареченим у побудові та збереженні їхнього внутрішнього храму християнського сумління.

У цьому контексті Папа також пригадав про те, що в останніх motu proprio, якими він вніс поправки до подружніх процесів, він заохочує не лише до того, щоб пришвидшити процеси, але вчинити їх ще більш справедливими, вивчаючи причини, які призвели до краху подружнього співжиття. З іншого боку, у вже згаданому вище Апостольському Напоумленні подані певні душпастирські напрямні щодо того, як допомогти нареченим без страху ввійти у процес розпізнавання та вибору майбутнього життєвого стану.

Надзвичайно необхідним є безперервний досвід віри, надії та любові, що дозволить молоді із спокійним сумлінням обирати подружній стан, відкритий на дар продовження роду, будучи переконаними, що це є доброю новиною для Бога, для Церкви, для людства. Вселенський Архиєрей додав, що останнім часом Церква застановляється над тим, як захистити молодь від суєти та оглушливого шуму тимчасовості, які змушують її відмовитись від прийняття тривалих і позитивних зобов’язань задля індивідуального та загального добра.

«Наскільки цінною та необхідною є душпастирська діяльність усієї Церкви, спрямована на відновлення, збереження та захист християнського сумління, освітленого євангельськими цінностями, – мовив далі Папа, – Це буде довга та непроста праця, що вимагатиме від єпископів та пресвітерів невтомної діяльності, щоб просвічувати, захищати та підтримувати християнське сумління наших людей».

У цьому процесі важливою є вірність Божого народу Учительському Урядові Церкви щодо фундаментальних повчань про подружжя та Євхаристію, як також уважність самої Церкви на психологічні та релігійні процеси усіх людей, покликаних до вибору подружнього та родинного життя. А тому, слід звернути особливу увагу на передподружні катехизації. У цьому контексті Святіший Отець вказав також на те, що дбання про сумління вірних не є обов’язком лише Пастирів Церкви, але також місією та відповідальністю всією церковної спільноти: священнослужителів та мирян.

«Віра є світлом, яке освітлює не тільки теперішнє, але й майбутнє: подружжя та сім’я є майбутнім Церкви та суспільства. Отож, необхідно сприяти постійному катехуменату, щоб сумління хрищених було відкритим на світло Святого Духа», – промовив Папа Франциск, додаючи, що це допоможе вірним зрозуміти, що подружній союз є дійсним лише тоді, коли намір подружжя скерований на те, аби виконати волю Господа Бога та Церкви. На цьому шляху нареченим і згодом також й подругам потрібна постійна підтримка єпископів та пресвітерів, а також інших людей, що задіяні в сімейному душпастирстві.  

На закінчення Єпископ Риму підкреслив, що тісний зв’язок між сферою сумління та подружніми процесами вимагає від працівників церковних трибуналів уникати того, щоб обмежувати суддівську справедливість до виконання бюрократичних чинностей. Якщо церковні трибунали піддадуться цій спокусі, то зрадять християнське сумління.

«Ми повинні не дозволити, щоб сумління вірних, що перебувають у труднощах стосовно їхнього подружжя, закрилося на шлях Благодаті», – мовив Глава Католицької Церкви, ще раз вказуючи на необхідності духовного супроводу вірних на цій дорозі та на потребі, щоб праця трибуналів відбувалась в надії та в шуканні правди, бо лише таким чином визнання недійсності подружжя може визволити сумління.