- Пон, 07/10/2019 - 15:32
Відкриваючи засідання Синоду про Амазонію в понеділок 7 жовтня 2019 р., Папа Франциск вказав, що він має чотири виміри: пастирський, культурний, соціальний та екологічний. Найсуттєвішим є пастирський вимір, який охоплює всі інші. «Ми наближаємось з християнським серцем і бачимо дійсність Амазонії очима учня, аби зрозуміти й інтерпретувати,
«Ідеології – це небезпечна зброя», – наголосив Вселенський Архиєрей. Вони є редукційними, призводячи до появи упереджених гасел, які програмують підхід до автохтонних народів. Гасло «цивілізація та варварство», на думку Папи, послужило розділенню та знищенню більшості давніх культур корінних народів, вважаючи їх «варварами», а «цивілізованими» тільки тих, що прибули з інших сторін.
«Ми не зібрались тут, щоб вигадувати програми соціального розвитку чи охорону культур у музейному стилі, – мовив Святіший Отець. – Або вигадувати пастирську діяльність з таким самим стилем, що призводить до вирубки лісів, стандартизації, експлуатації, не шануючи дійсності, в якій живуть тубільні народи. Приходимо, щоб споглядати, зрозуміти й служити. І робимо це синодальним шляхом. Не «круглими столами», конференціями чи постійними дискусіями, але на синоді. Синод – не парламент, не розмовниця, не показування того, хто має більше влади над засобами масової інформації чи в мережі, щоб нав’язувати якусь ідею чи план». Папа також підкреслив, що не йдеться про те, аби знайти відповіді шляхом опитувань, хто отримає більшість.
Папа Франциск закликав до роботи над Робочим документом – «Instrumentum laboris», який назвав «текстом-мучеником», у зв'язку з тим, що йому судилося змінитися або навіть повністю зникнути в ході дискусій, так як він є вихідною точкою на шляху, по якому буде вести Святий Дух.
Синод означає прямувати під натхненням і дією Святого Духа, що є головною дійовою особою Синоду, наголосив Святіший Отець, стверджуючи, що треба дозволити Святому Духові виражатись, діяти та спрямовувати. А щоб це стало можливим, насамперед, слід багато молитись, роздумувати, діалогувати та смиренно слухати. І також сміливо говорити, висловлюючи, що відчуваємо, при цьому зберігаючи братерський дух, близькість, делікатність і розсудливість також і у зовнішньому спілкуванні, аби уникнути будь-яких непорозумінь.
«Дякую за те, що ви робите, за те, що молитесь одні за одних, Заохочую вас, і будь ласка, не втрачайте почуття гумору!» – цими словами Папа Франциск закінчив своє вступне слово.