Святіший Отець у пообідній час 11 липня цього року відвідав марійський санктуарій Непорочного Зачаття у Каакупе і там відправив Службу Божу.

В часі своєї проповіді Папа наголосив, що санктуарій – це дім для усіх вірних, це – місце прослави Бога, місце зустрічі, це – місце у яке ми приносимо свої потреби, в яке приходимо подякувати і просити про прощення, щоб усе почати з початку.

Після цього Святіший Отець звернув увагу присутніх на Євангеліє, яке було прочитане на Службі Божій – Євангеліє Благовіщення. Папа нагадав, що в часі Благовіщення Марія не до кінця розуміла що відбувається, але розуміла, що це – від Бога. Своє «нехай так станеться» Марія сказала Богові, Його планам, Його волі. Це «нехай так станеться», насправді, було важким до виконання, адже воно не приносило жодних привілеїв, але, як Її пророкував старець Симеон – меч прошиє Твою душу – нагадав Папа.

Далі Святіший Отець звернув увагу на три тяжкі моменти Маріїного життя.

«Перший момент, це – народження Ісуса. Вони не мали дому, у який би могли прийняти Дитя, а єдине місце, яке було їм у той момент доступним, був хлів. У пам’яті Марії у цей момент, напевно що, виринали ангелові слова: «Радуйся Маріє, Господь з Тобою!». І вона могла питати: а де Він зараз?» - зауважив Святіший Отець.

«Другим тяжким моментом була втеча в Єгипет мусіли стати біженцями. І не тільки тому, що для них не було місця, але щоб врятувати життя. Мусіли вирушати в дорогу, в чужу країну. Стали біженцями через королівську параною і лакомість. Ймовірно і тоді Марія запитувала: а де зараз Той, про Кого мені говорив ангел?» - продовжив Папа.

«І в кінці – смерть на Хресті. Бачимо Марію під Хрестом, витривалу, як матір, яка супроводжує свого Сина, аж до смерті на Хресті. А потім підтримує учнів й тримає їх разом. Бачимо Її життя і відчуваємо, що Вона нас розуміє. Можемо Їй розповісти події свого життя, і знати що Вона це зрозуміє. Вона – Жінка віри, Вона – Мати Церкви, Вона – та, яка повірила. Її життя – свідчення того, що Бог не розчаровує, не залишає свій народ, хоча є й хвилини, коли здається, що Він нас полишив.» - продовжив Святіший Отець.

У кінці своєї проповіді Папа закликав усіх берегти пам’ять, не забувати коріння віри і чисельні свідчення, щоб нести віру, яка стала життям, життя, яке стало надією і надію,я ка нас провадить до любові.

Радіо Ватикан