Про перемогу і поразку християнського життя, про життя заради інших, про віру у Бога-Любов та про приклад геройського життя отця Піно Пульїзі проповідував Папа Франциск у Палермо 15 вересня 2018 року

«Сьогодні Бог говорить нам про перемогу і поразку. Святий Іван у першому читанні представляє віру як «перемогу, що перемогла світ» (1 Ів. 5, 4), в той час, як Євангеліє передає нам слова Ісуса: “Хто любить своє життя, той його погубить” (Ів. 12, 25). Це є поразкою: втрачає той, хто любить своє життя. Чому? Очевидно не тому, що слід ненавидіти своє життя: життя потрібно любити і берегти, бо воно є першим Божим даром. Те, що призводить до поразки, – це любити власне життя, тобто, любити своє. Хто живе заради особистого, той втрачає», – розпочав свою проповідь Папа Франциск під час Святої Меси з нагоди літургійного спомину блаженного отця Піно Пульїзі, яку він очолив на площі Foro Italico сицилійського міста Палермо у суботу, 15 вересня 2018 р.

Жити заради себе – це поразка

Глава Католицькою Церкви наголосив, що хто живе заради себе, хто живе заради помноження своїх багатств та успіху, хто цілковито задовольняє усі свої потреби, той перед світом виглядає дуже успішною людиною. Реклама вбиває нам у голову цю ідею, однак, Ісус не погоджується із цією думкою. Згідно із словами Спасителя, хто живе для себе, той не лише втрачає щось, але втрачає усе життя; натомість, хто дарує себе іншим, той віднаходить сенс свого життя та перемагає.

Любов чи егоїзм

Отож, перед людиною стоїть вибір: любов або егоїзм. Егоїст дбає про себе і своє життя та є прив’язаним до речей, до грошей, до влади, до приємностей. Тому, для диявола усі двері відчинені: він входить «через кишені», бо хто прив’язаний до грошей, той прив’язаний до диявола; він переконує людину, що все добре, однак, її серце стає знечуленим. Така дорога завжди закінчується погано, бо наприкінці людина залишається самотньою та порожньою всередині. Подібно, як діється із зерном пшениці, яке не дає плоду, коли залишиться замкнутим у собі, натомість, якщо відкриється і помре, то дає щедрий плід.

Гроші та влада не дають людині свободи

Єпископ Риму підкреслив, що дехто міг би сказати, що дарувати себе іншим та жити для Бога і ближніх є великим даремним зусиллям, адже сьогодні у світі все є по-іншому, бо для того, аби прямувати вперед потрібні гроші та влада. Але це ілюзія, бо багатство та влада не вчиняють людину вільною, а навпаки – рабом. Як можемо зауважити, Бог не використовує Свою владу, щоб розв’язати наші проблеми та зло у світі. Його розв’язкою завжди є шлях покірної любові, адже лише любов робить вільними душею, дає мир та радість. «Тому, справжньою владою, владою в розумінні Бога, є служіння», – мовив проповідник, додавши, що сильніший голос має не той, хто сильніше кричить, а той, хто молиться; та й більший успіх – це не власна слава, але особисте свідчення.

Отець Піно – це приклад життя заради інших

Сьогодні ми покликані зробити вибір по якій стороні бути: жити для себе чи дарувати життя. «Лише даючи життя, можна перемогти зло», – наголосив Вселенський Архиєрей, пригадуючи, що саме про це навчав отець Піно, який не жив заради себе самого, щоб лише показатись назовні, не жив лише закликами проти мафії і не задовольнявся тим, щоб нічого поганого не робити, але засівав добро, багато добра.

Його логіка може здавалась програшною, не такою, як логіка гаманця. Але він був правий: логіка божка-гроша є програшною. «Посідати» завжди штовхає до «пожадати»: маємо одну річ і відразу хочемо іншу й іншу; і так без кінця: більше маємо, більше хочемо. І це є поганою залежністю, немов наркотик. Натомість, хто любить, той віднаходить себе самого і те, як приємно допомагати, служити; він знаходить радість всередині й усміхається назовні, як це робив отець Піно.

Світло любові, дару, служіння

Пригадуючи те, як 25 років тому отець Піно був вбитий, Папа підкреслив, як його щира усмішка вразила його вбивцю, не даючи йому спокійно спати. Усмішка отця Піно передавала Божу силу і була немов світло, яке не осліплювало, але досягало до глибини та просвітлювало серце. Це було світло любові, дару, служіння. Ми потребуємо багатьох священиків такої усмішки, усміхнених християн, усмішка яких не є проявом легковажного ставлення до життя, але свідченням того, що вони багаті лише Божою радістю, що вони вірять у любов та живуть для того, щоб служити. Даючи життя, віднаходимо радість, адже більша радість давати, ніж отримувати (див. Діяння Ап. 20, 35).

Жити за прикладом о. Піно

Далі Святіший Отець запитав, чи й ми готові жити за прикладом отця Піно, чи хочемо дати життя, не очікуючи на те, щоб інші зробили перший крок? Чи хочемо робити добро, не очікуючи на винагороду, не чекаючи, що світ стане кращим? Чи ми хочемо ризикнути заради Господа? Папа пригадав, що отець Піно добре знав, що ризикує життям, але й знав, що великим ризиком у житті є те, щоб не ризикувати, нидіти серед комфорту, неважливих речей та шукання найпростіших розв’язок. Господь нас звільняє від такого «маленького» життя, де ми вдовольняємось частковою правдою; звільняє нас від думки, що все добре, якщо нам добре; вчиняє нас вільними від переконання, що ми є праведними, коли не чинимо опору несправедливості; звільняє від думки, що ми добрі лише тому, що не чиним нічого поганого. Отець Піно говорив: «Доброю річчю є не чинити зла, але поганою є не робити добра».

Не можна вірити в Бога і ненавидіти ближнього

Далі Глава Католицької Церкви наголосив, що життя потрібно давати, а не забирати його. Не можна вірити в Бога і, одночасно, ненавидіти свого брата (пор. 1 Ів. 4, 20). Брехуном є той, хто каже, що вірить у Бога, але ненавидить свого ближнього, адже наша віра є вірою в Бога-Любов, Який засуджує будь-яке насильство та любить усіх людей. Тому, за словами Папи Франциска, слово «ненависть» слід стерти з християнського життя. «Не можна вірити в Бога і бути мафіозі. Хто належить до мафії, той не живе як християнин, адже він зневажає своїм життям ім’я Бога-Любові.

«Сьогодні ми потребуємо людей любові, а не честі, людей служіння, а не надуживання», – наголосив проповідник, протиставляючи стиль християнина та мафіозі. Мафіозі каже: «Ти не знаєш, хто я»; натомість християнин: «Я потребую тебе»; мафіозі погрожує: «Ти мені заплатиш»; християнин молиться: «Господи, допоможи мені любити». «Тому, тим, які належать до мафії, кажу: змініться! Перестаньте думати про себе самих та про ваші гроші, наверніться до правдивого Бога Ісуса Христа! Бо в іншому випадку, ваше життя буде втрачене і це буде найгіршою поразкою», – закликав Єпископ Риму.

Наслідування Христа

Сьогоднішній євангельський уривок закінчується запрошенням Ісуса: «Хто хоче Мені служити, нехай іде за Мною» (Ів. 12, 26). За словами Папи, слідувати за Христом – це дія, це прямувати; не можна слідувати за Христом в ідеях, а необхідно робити це на ділі. Не потрібно чекати на те, що Церква може мені дати, але варто запитати себе: «А що я можу зробити?» Такою ж повинна бути наша поведінка й у суспільному житті, тобто не чекати на те, що інші зроблять для мене. Отож, не можемо думати лише про себе самих, втікати від відповідальності, але обрати любов! Такою є переможна ментальність, перемога віри, яка зроджується з щоденного принесення себе в дар іншим; яка приносить усмішку Бога на дороги світу; яка народжується із мучеництва. Адже немає більшої любові, ніж віддати своє життя за друзів (пор. Ів. 15, 13). Прикладом цього є отець Піно, пам’ять якого у цей день спогадуємо.