Папа в Еквадорі: зустріч із світом освіти й науки
  • Чтв, 09/07/2015 - 09:13

«Ласкаво просимо, Святіший Отче, Божий посланцю!» – ця радісна пісня супроводила Папу Франциска, коли він на папамобілі, обсипаному квітами, прибув на кампус Католицького Університету Еквадору в столиці Кіто. Тут він зустрінувся із світом науки й освіти, з професорами та викладачами не тільки цього університету, але й інших вищих навчальних закладів країни та з кількома тисячами представників студентського світу.

Святішого Отця привітав ректор університету, о. Мануель Колларес Паскуаль, ТІ. Саме отці-єзуїти провадять цим університетом від його заснування 1946 року. В нього входять 14 інститутів та факультетів, а кількість студентів перевищує 30.000.

Єпископ Альфредо Хосе Еспіноса Матеус, який очолює Єпископську Комісію в справах освіти і культури, представляючи ситуацію шкільництва та університетського світу Еквадору, пригадав, що початок католицької освіти в тій латиноамериканській країні сягає 1551 року. Від того часу католицька Церква відіграє провідну роль у сфері освяти й виховання, зокрема, завдяки самовідданому заанґажуванню чоловічих і жіночих чернечих Чинів і Згромаджень. В колоніальну епоху в столиці Кіто Церква заснували три університети.

Своїми свідченнями поділилився ректор університету в Куенка Сесар Фабіан Карраско Кастро, який представляв світ професорів, викладачів та адміністративного персоналу, окрема наголошуючи, що освіта є основою народів, родин та окремих осіб. Якісна освіта сприяє вихованню добрих батьків, добрих дітей і громадян. Він також вказав, що освіта й культура – це могутня «зброя», яка може змінити країну.

Етна Мартінес, викладач колегії «Мати Бернарда», підкреслила, що виховання дітей та молоді – це акт вимогливої любові, тому потрібно віддати все найкраще, що кожен вчитель і вихователь має в душі, найкращі засоби, щоб сприяти людському та духовному зростові, завжди пам’ятаючи, що потрібно давати свідчення власним життям, завдяки рушійній силі мудрості, покори, терпеливості, солідарності, пошани й братерства, тобто чеснот, які позначають місію католицьких вчителів та вихователів.

Представниця студентського світу, Каролайне Еспіноса Хіменес з однієї із колегій в місті Портов’єхо, що бере активну участь у житті католицької Церкви і є членом департаменту душпастирства молоді, наголосила, що молодь потребує вчителів, викладачів, професорів, вихователів, які не тільки передадуть знання та навички, але будуть духовними провідниками, які допоможуть спрямувати життя та великі дари, отримані від Господа, не для власної користі, але як дар любові для всього людства. Вона висловила прагнення молоді до справедливішого  світу, основою якого є солідарність та християнська любов.

Прочитано уривок з Євангелії від святого Луки, в якому говориться про сіяча та про зерно, яке падає на поганий і на добрий ґрунт. Зерном, яке впало на добрий ґрунт, є ті, що бережуть Боже слово і приносять плід у витривалості.

Свою промову Святіший Отець зосередив на прочитаному уривкові із Святої Євангелії, наголошуючи, що притча про сівача говорить про обробіток землі. Вже від першої книги Біблії – книги Буття – бачимо, як Господь запрошує людину обробляти та дбати про землю. Він звернув увагу на те, що слова «обробляти» та «дбати» пояснюють одне одного. «Не обробляє той, хто не дбає, і не дбає той, хто не обробляє», – сказав Папа.

Бог не тільки дає людині життя, землю і весь створений світ, подружжя та безліч інших можливостей. Він ввіряє людині місію брати участь у ділі сотворення, обробляючи землю та культивуючи рослини. Як дар, Господь дав людині насіння, землю, воду, сонце. «Цей дар Він дав, щоб разом із Богом ми вчинили його своїм. Господь не хоче сотвореного світу для Себе. Навпаки – сотворене є даром, яким треба ділитись. Є простором, який нам Бог дає для того, щоб будувати з нами, щоб будувати щось нашого. Світ, історія, час є місцем, до якого прямуємо, творячи те, що наше з Богом, з ближніми, із землею», – мовив Святіший Отець.

Він ще раз наголосив на потребі не тільки брати участь у ділі сотворення, сприяючи розвиткові та зростові, але також дбати про нього, охороняти і захищати його. Посилаючись на свою останню енцикліку «Славен будь» – «Laudato sì», Папа вказав, що сьогодні це запрошення є особливо невідкладним задля того зла, яке спричиняємо «матері землі» безвідповідальним використовуванням та грабіжницькою експлуатацією ресурсів, які Бог у ній вмістив.

Святіший Отець підкреслив, що існує зв’язок між нашим життям і життям нашої матері-землі, між нашим існуванням та даром, який нам дав Господь Бог, і додав, що ми не можемо прямувати далі, якщо повертаємось спиною до нашої дійсності, наших братів, нашої матері-землі. Не можемо ігнорувати того, що стається навколо нас, немов би деякі ситуації взагалі не існували або не мали нічого спільного з нашою дійсністю.

Святіший Отець звернувся до викладачів із запитанням, чи вони турбуються своїми учнями, чи допомагають у розвитку критичного, вільного духа, здатного дбати про сучасний світ, чи вони спроможні спонукати їх до того, щоб зацікавитись оточуючою їх дійсністю, чи допомагають їм приготуватись до більших відповідальностей перед викликами сьогоднішніх днів, дбання про найбідніших та про навколишнє середовище?

Звернувся Папа і до молоді, що є теперішнім і майбутнім Еквадору, є насінням суспільних перетворень, запитуючи, якою мірою навчання допомагає їм виявляти солідарність до потребуючих.

Перед обличчям технократичної глобалізації, Вселенський Архиєрей запросив освітні заклади, викладачів та студентів замислитись над питанням, якої культури ми хочемо, що прагнемо залишитинашим дітям і внукам, чого потребує від нас земля? «Нехай  же Святий Дух буде нашим натхненням і нас супроводить, нехай ніколи нас не залишає і поведе нас дорогами нового життя,  нехай же буде нашим Другом та Вчителем на нашому Шляху», – закінчив Папа Франциск своє слово до світу освіти й науки Еквадору.


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць