Папа в Естонії: Покладатись виключно на технологічний прогрес небезпечно
  • Втр, 25/09/2018 - 12:22

У своїй першій промові в Естонії Папа Франциск наголосив на важливості зберігання пам’яті про минуле та творення зв’язків між поколіннями й різними складовими суспільства

На роздумах про Естонію, як «землі пам’яті» та «землі плідності» зосередив свою першу промову в цій країні, що була виголошена під час зустрічі з представниками влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства, яка 25 вересня 2018 р. відбулася в Президентському Палаці в Таллінні та була поєднана з церемонією привітання та візитом ввічливості до Глави Держави.

«Марійська земля»

«Я дуже щасливий мати можливість бути тут, між вами, у Таллінні, найпівнічнішій столиці з-поміж тих, яку Господь дав мені відвідати», – розпочав свою промову Глава Католицької Церкви, зауваживши, що ці землі віддавна називають «Землею Марії».

«Це назва, яка не лише належить вашій історії, але є частиною вашої культури. Думка про Марію нагадує мені про два слова: пам’ять і плідність, – сказав Папа. – Вона є жінкою пам’яті, Яка зберігає все, чим живе, як скарб у Своєму серці, і є плідною матір’ю, що породжує життя Свого Сина. Ось чому мені подобається думати про Естонію, як про землю пам’яті та землю плідності».

Земля пам’яті

Святіший Отець зауважив, що цей народ пережив протягом історії «важкі періоди страждання й випробувань». Постійно доводилося змагатися за свободу й незалежність. Однак, протягом останньої чверті століття, «повноправно увійшовши до спільноти націй», естонське суспільство зробило «гігантські кроки», завдяки чому країна, хоч і маленька, «перебуває на вершинах індексів розвитку» завдяки здатності до інновацій та поглибленню співпраці з іншими країнами.

«Беручи до уваги ваше минуле та теперішнє, знаходимо причини для того, щоб з надією дивитися в майбутнє перед обличчям нових викликів, які постають перед вами, – сказав Папа. – Бути землею пам’яті означає не забувати про те, що місце, якого ви досягли сьогодні, завдячується зусиллям, праці, духові та вірі ваших предків. Зберігання вдячної пам’яті допомагає ототожнювати всі результати, якими ви сьогодні втішаєтеся, з історією людей, які боролися за те, щоб ця свобода була можливою, що, у свою чергу, закликає вас вшановувати їх, відкриваючи дорогу для тих, які прийдуть опісля».

Надмірне уповання на технологічний прогрес

У світлі свого Апостольського напоумлення «Evangelii gaudium» Глава Католицької Церкви зазначив, що поступ, який причиняється до добробуту людини, заслуговує на похвалу, але слід пам’ятати, що «добробут не завжди є синонімом того, щоб жити добре». «Одним з явищ, яке можемо побачити в наших технократичних суспільствах, є втрата сенсу життя, радості життя, і, як наслідок, поступове й мовчазне згасання здатності відчувати подив», – пояснив він.

Таким чином, втрачається усвідомлення приналежності та боротьби за інших, вкорінення в народ і культуру, що позбавляє, «насамперед, наймолодших», коріння, необхідного для того, щоб будувати теперішнє і майбутнє, втрачаючи «здатність мріяти, ризикувати, творити».

«Покласти всю надію на технологічний прогрес як на єдиний можливий шлях розвитку може спричинитися до втрати здатності творити міжособистісні, міжпоколінні та міжкультурні зв’язки, тобто, до втрати того, що є настільки важливим для того, аби почуватися частиною одні одних та брати участь в спільному проекті в найширшому значенні цього слова», – сказав Папа, що сьогодні важливою відповідальністю є ставати «ремісниками зв’язків».

Земля плідності

Таким чином, щоб бути «плідною землею», необхідно дбати про те, аби усі члени громади почувалися «вдома», адже не існує гіршої відчуженості, як «відчувати відсутність коріння». «Земля буде плідною, народ принесе плоди й буде здатним породжувати майбутнє лише мірою того, як творить зв’язки інтегрування між поколіннями та різними спільнотами, які його складають, і мірою того, як розбиває спіралі, що затуманюють відчуття, віддаляючи нас одні від одних», – наголосив Папа, запевнивши в тому, що в здійсненні цього можна розраховувати на допомогу Католицької Церкви, яка тут є «маленькою спільнотою», але наповненою великим бажанням «зробити свій внесок у плідність цієї землі».

З Президентського палацу Святіший Отець від’їхав до лютеранської кірхи святого Карла на екуменічну зустріч з молоддю.