- Чтв, 12/03/2020 - 09:46
с. Лідія Короткова, СНДМ – Ватикан
Євангеліє Ісуса Христа – це найбільша справедливість, яку можна запропонувати серцю людства, що її потребує, навіть якщо цього не усвідомлює Про це говорив Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу 11 березня 2020 р., яка пройшла в іншому, ніж зазвичай, форматі: без присутності віруючих. Святіший Отець промовляв з бібліотеки Апостольського палацу у Ватикані, де він, зазвичай, приймає високопоставлених гостей, дотримуючись запобіжних заходів, щоб уникнути ризиків розповсюдження вірусу COVID-19. З Аудієнція передавалась у прямому ефірі через Ватиканські засоби суспільної комунікації, включно з іншими міжнародними ЗМІ.
Єпископ Риму також і цієї середи звернувся до євангельських Блаженств, коментуючи четверте з них: «Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться» (Мт 5,6), наголошуючи, що голод і спрага – це основні потреби, необхідні для виживання людини.
«Але, що означає мати голод і спрагу справедливості?» Відповідаючи на це запитання Святіший Отець наголосив, що не йдеться про бажання помсти, хоча людське суспільство гостро вимагає рівності, правди та соціальної справедливості, а Господь Бог страждає від несправедливості, якої зазнають Його діти. Він підкреслив, що «голод і спрага, про які говорить Господь, є глибшими, ніж законна потреба людини в людській справедливості, потреба, яку кожна людина носить у своєму серці». У Нагірній проповіді Ісус має на увазі справедливість, що перевищує людське право чи особисту досконалість. Це справедливість, що походить від Бога.
“У Святому Письмі знаходимо вирази прагнення глибшого від фізичного, що є прагненням закладеним в основи нашої істоти. Псалом каже: «Боже, ти Бог мій! Тебе шукаю пильно, Тебе душа моя прагне, тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній» (Пс 63). Отці Церкви говорять про неспокій, які живе в людському серці. Святий Августин каже: «Ти створив нас (…) як скерованих до Тебе. І неспокійне серце наше, поки не спочине в Тобі».”
Святіший Отець підкреслив, що існує внутрішній голод і занепокоєння, які кожна людина носить у своєму серці і вони є нічим іншим, як прагненням Бога.
“В серці кожної людини, навіть найбільш зіпсованої і далекої від добра, прихована глибока туга за світлом, навіть якщо вона знаходиться під уламками обману та помилок, однак, завжди існує прагнення правди й добра, що є спрагою Бога. Це прагнення збуджує Святий Дух.”
Святим Духом, бо Євангеліє Ісуса Христа – це найбільша справедливість, яку можна запропонувати серцю людства, яке його потребує, навіть якщо цього не усвідомлює. Проповідник зазначив, що кожна людина покликана відкрити те, що є насправді цінним, чого по-справжньому потребує, що допоможе добре жити. Одночасно, людина покликана осмислити те, що є другорядним і без чого можна обійтися.
Святіший Отець наголосив, що говорячи про голод і спрагу справедливості, Ісус говорить існування такої спраги, яка не розчаровує, спраги, що відповідає Божому Серцю, Його Святому Духові, що є Любов’ю, а також про насіння, яке Святий Дух посіяв у наших серцях.
“Нехай же Господь дарує нам благодать прагнути справедливості, що полягає в прагненні зустріти Його, побачити Бога й чинити добро іншим.”
