Папа в ООН: Краще майбутнє можливе, якщо відкласти часткові інтереси та ідеології і служити спільному добру
  • Птн, 25/09/2015 - 19:41

«Не лише у випадках переслідувань з причини релігії або культури, але в кожній ситуації конфлікту, як от в Україні, Сирії, Іраку, Лівії, Південному Судані та в регіоні Великих Озер, перш, ніж з інтересами якоїсь сторони, навіть законними, мається справу з конкретними обличчями. У війнах та конфліктах саме люди, наші брати й сестри, чоловіки й жінки, молодь і похилі віком, діти плачуть, страждають та вмирають. Людські істоти стають розхідним матеріалом, у той час як не робиться нічого іншого, ніж перелічення проблем, стратегій та дискусії», – це одна із думок, висловлених Папою Франциском під час його виступу в осідку Організації Об’єднаних Націй, що відбувся у п’ятницю, 25 вересня 2015 року.

Глава Католицької Церкви говорив про значення ООН, яка відзначає своє 70-річчя, справедливість, захист прав, екологічні проблеми, важливість дієвих, а не лише декларативних рішень, подолання бідності, діалог, релігійну свободу та припинення конфліктів, будування миру та ядерне роззброєння, узгодженість політичних і військових інтервенцій міжнародної спільноти, боротьбу з наркотрафіком. «Спільний дім усіх людей повинен зводитися на чіткому розумінні загального братерства та священного виміру кожного людського життя», – наголосив він, вказуючи, що це стосується особливо тих, чиє життя вважається чимось незначним.

«Це вп’яте Папа відвідує ООН», – сказав Святіший Отець, пригадавши, що його попередники з великим визнанням ставилися до організації, «вважаючи її юридичною та політичною відповіддю на вимоги цього історичного періоду», зокрема, з огляду на те, що могутність сучасних технологій у «руках ідеологій» здатна спричинити жахливі катастрофи.

Серед здобутків 70-річної діяльності ООН Папа назвав кодифікацію міжнародного права, прийняття міжнародного законодавства щодо прав людини, вдосконалення гуманітарного права та подолання багатьох конфліктів і миротворчі місії. Але досвід також вказує на «необхідність реформ та пристосування до вимог часу», щоб надати всім країнам «дійсну участь та вплив на прийняття рішень».

За словами Папи, у світлі установчих документів завданням ООН є «розвиток і поширення верховенства права, знаючи про те, що справедливість є незамінним реквізитом для здійснення ідей загального братерства». Сьогодні ж «світова панорама представляє нам численні фальшиві права й, одночасно, значні сектори, позбавлені захисту, які стають жертвами невпорядкованого здійснювання влади: природне довкілля та широкий світ виключених людей – два тісно пов’язані між собою сектори, що їх переважаючі політичні та економічні стосунки перетворили в слабкі частини дійсності».

Як зауважив Глава Католицької Церкви, «зловживання та знищення довкілля» пов’язане із «нестримним процесом суспільного виключення», адже «егоїстичне і необмежене бажання влади й матеріального добробуту» веде як до «зловживання доступними матеріальними засобами», так і до «виключення слабких». «Економічне та суспільне виключення, – підкреслив він – це повне заперечення загальнолюдського братерства та серйозний замах на права людини і довкілля». У цьому контексті Святіший Отець побажав 70-й Генеральній Асамблеї успішного прийняття «Плану стійкого розвитку 2030», праця над яким передбачена програмою з’їзду.

Далі Папа звернув увагу на те, що «недостатньо урочисто прийнятих зобов’язань», навіть якщо вони є «необхідним кроком для подолання проблем». Потрібна також «ефективна, практична та постійна воля, яка складається з конкретних кроків та безпосередніх заходів», аби якнайшвидше подолати явище суспільного й економічного виключення, наслідками якого є торгівля людьми, сексуальне визискування, сучасні форми рабства, міжнародна злочинність і тероризм.

«Щоб ці конкретні люди змогли вирватися з крайньої бідності, потрібно дати їм змогу бути гідними будівничими своєї долі», – додав Єпископ Риму, вказуючи на важливість забезпечення права на освіту, пам’ятаючи і про те, що насамперед потрібно забезпечити «першочергове право сім’ї на виховання» та право Церков та суспільних організації допомагати в цьому родинам. «Одночасно, правителі повинні зробити все можливе, аби всі могли мати необхідну мінімальну матеріальну й духовну основу, щоб вчинити дієвою свою гідність та формувати й утримувати сім’ю, яка є першочерговою клітиною будь-якого суспільного розвитку», – наголосив Святіший Отець, пояснивши, що цим мінімумом на матеріальному рівні є «дім, праця і земля» та на духовному – «свобода духа, яка включає релігійну свободу, право на освіту та інші громадянські права».

Глава Католицької Церкви зауважив, що без «визнання деяких природних моральних непереборних обмежень» та без здійснення «цілісного людського розвитку», ідеал вберегти майбутні покоління від війн та підтримувати якнайвищий рівень життя в атмосфері якнайбільшої свободи, про який йдеться у преамбулі Хартії Об’єднаних Націй, залишатиметься «недосяжним міражем», або, ще гірше, може стати виправданням для зловживань та «ідеологічних колонізації».

«Війна – це заперечення всіх прав та драматична агресія проти довкілля, – вів далі Папа. – Якщо існує бажання справжнього цілісного людського розвитку для всіх, слід невтомно анґажуватися в запобігання війнам між країнами та народами». Для цього слід «забезпечувати незаперечне верховенство права та невтомно вдаватися до переговорів». За його словами, досвід підтверджує як «ефективність повного застосування міжнародних норм, так і неефективність їхнього недостатнього виконання».

Зауваживши, що Хартія ООН називає основами міжнародної юридичної структури «мир, мирне розв’язання протиріч та розвиток дружніх стосунків між країнами», Святіший Отець вказав на те, що запереченням цих слів і перешкодою в їх здійсненні є «поширення зброї, особливо – масового знищення». У цьому контексті він назвав «підтвердженням можливостей доброї політичної волі та права» нещодавню згоду щодо ядерного питання «в дуже вразливому регіоні Азії та Близького Сходу». Але також «не бракує важких доказів негативних наслідків політичних і збройних інтервенцій, неузгоджених між членами міжнародної спільноти».

У цьому контексті Глава Католицької Церкви вчергове звернувся із закликом, присвяченим регіонам, де «християни, разом з іншими культурними чи етнічними групами, чи також з частиною визнавців переважаючої релігії, що не хоче були втягнутою у ненависть і безумство, були змушені стати свідками знищення своїх місць культу, культурної та релігійної спадщини, домівок і майна, та були поставлені перед вибором або втікати, або заплатити життям чи рабством за рішення на користь добра і миру». І це повинно спонукати «до іспиту сумління всіх тих, на кому лежить відповідальність за перебіг міжнародних справ».

У цьому світлі Папа звернув увагу на те, що «численні наші суспільства переживають інший тип війни із явищем незаконного обігу наркотиків». Також і корупція, входячи у різні сфери суспільного життя, «в багатьох випадках породжує паралельні структури, які ставлять під загрозу вірогідність наших інституцій».

Наголосивши, що «теперішність заохочує нас віддати перевагу діям, які можуть пробудити новий динамізм в суспільстві», Святіший Отець підкреслив, що ми вже не можемо дозволити собі відкладати деякі завдання на майбутнє. Зазначивши, що ООН та її структури, як будь-яке діло людини, потребують покращення, залишаючись, однак, необхідною «як завдаток безпечного і щасливого майбутнього для майбутніх поколінь», Глава Католицької Церкви зауважив, шо воно буде таким, якщо «представники держав зуміють відкласти вбік часткові інтереси та ідеології, щиро намагаючись служити спільному добру».